Цьогоріч у області зафіксовані випадки захворювання на малярію. Наразі двоє жителів із Канівщини та Чорнобаівщини проліковані, у корсунчанина діагноз не підтверджений. За словами обласного інфекціоніста Світлани Волгіної, усі випадки недуги - "завезені", адже пацієнти перебували на роботі у країнах Африки.
Фахівець повідомила, що черкащани отримали належне лікування і вже повернулися на свої робочі місця за кордоном. За її словами, торік на Черкащині зареєстрований 1 випадок інфікування малярією. У середньому в останні роки фіксують не більше трьох випадків. Місцевих малярій в регіоні не було вже 10 років.
- Малярія - гостре інфекційне захворювання, яке характеризується періодичними нападами гарячки, - зазначила Світлана Волгіна. - Вона виникає раз на три дні або через день, переважно в один і той же час. У людини піднімається висока температура, а потім раптово знижується. Якщо вчасно надана медична допомога, захворювання успішно лікується.
Розрізняють 4 види малярії. Найнебезпечніша серед них - тропічна. Вона може викликати ускладнення і навіть кому. У одного з черкаських хворих діагностували саме її. Проте, при неважкому перебігу інфекції за сім днів пацієнт одужав.
- Від людини до людини малярія не передається, інкубаційний період сягає від 1 до трьох тижнів, - додала лікар. - Діагностика проста: мазок крові. Він швидкий, бо плазмодії, які викликають малярію, досить крупні, тож їх відразу видно.
Вартість лікування малярії орієнтовно сягає витрат на лікування ГРВІ.
Прикметно, що прийом протималярійних препаратів може викликати стійку форму малярії. Та це властиве лише жителям тих країн, де поширене це захворювання. Їх перелік ТУТ.
ДО ТЕМИ:
Малярія – гостра протозойна хвороба людини, яка спричиняється малярійними плазмодіями, характеризується періодичними нападами гарячки, збільшенням печінки та селезінки і розвитком анемії.
Етіологія. Хворобу спричинюють 4 види малярійного плазмодія: Plasmodium vivax – збудник триденної малярії, P malariae – чотириденної, P ovale – збудник малярії овале ( особливого різновиду триденної малярії), P falci parum – збудник тропічної малярії. Паразит проходить складний життєвий цикл зі зміною двох хазяїв : безстатевий ( шизогонія) – в організмі людини, статевий (спорогонія) – у самок комарів роду Anopheles. В організмі людини розрізняють тканинну та еритроцитарну фази шизогонії.
Епідеміологія. Джерелом збудника є хвора людина або паразитоносій. Плазмодій передається за допомогою трансмісивного механізму. Зараження відбувається під час укусу лише самкою малярійного комара з роду Anopheles. Активність комарів припадає на теплу пору року: у районах з помірним і субтропічним кліматом - це літньо-осінні місяці зі стійкою середньодобовою температурою понад 160 С (при нижчій температурі спорогонія не відбувається), у тропічній зоні – майже цілорічно.
Зараження малярією в епідемічний сезон можливе тільки від нових поколінь комарів, бо нащадкам збудник не передається.
Завдяки проведенню широкого комплексу протиепідемічних заходів на території України після 1951 року малярія практично не виявлялась. Проте, внаслідок збільшення кількості подорожуючих, нехтування ними хіміопрофілактикою щороку частішають випадки завозу малярії в нашу країну. Введення поливного рільництва створює умови для збільшення чисельності комарів, у тому числі малярійних, а це сприяє виникненню місцевих випадків хвороби.
Догляд і лікування хворих. Хворі та паразитоносії лікуються в умовах стаціонару, у палатах, що недоступні для комарів. При наявності останніх необхідно їх негайно знищити. При підозрі на малярію, у зв’язку із загрозою розвитку малярійної коми і швидким її прогресуванням, хворому необхідно негайно дати першу дозу протималярійного препарату і госпіталізувати. При злоякісному перебігу малярії хворих одразу госпіталізують у спеціалізовані відділення чи палати інтенсивної терапії, де вони перебувають під постійним медичним наглядом.
Важливе місце в комплексі терапевтичних заходів відіграє догляд за хворим. На початку нападу лихоманки ( коли починається сильний озноб) хворого необхідно добре вкрити, при потінні – замінити вогку білизну.
Застереження! На піку лихоманки свідомість хворого часто потьмарена, спостерігається блювання, тому треба запобігати можливій аспірації блювотиння.
Оскільки напади малярії пов’язані з еритроцитарною шизогонією, лікування проводять за допомогою гематошизотропних препаратів – хініну, акрихіну, хлоридину, делагілу. Частіше застосовують делагіл: в 1-у добу 1г на раз і через 6-8 год – ще 0,5 г, в наступні 2 дні – по 0,5 г 1 раз на день.
Пізні рецидиви малярії зумовлені розвитком тканинних шизонтів. Проти них ефективні примахін або хіноцид, які дають 14 днів поспіль. Перший препарат призначають одночасно з делагілом, другий – після його відміни. Комбінвація гемато- і гістошизотропних препаратів забезпечує радикальне лікування малярії. Якщо при повторному дослідженні в крові продовжують виявлятися шизонти, повторюють курс гематошизотропних препаратів, бажано із заміною їх у такій черзі: хінін 5-7 днів; хлоридин (дараприм, дарах лор, тиндурин) 3 дні; мефлохіл (фансідар) одноразово.
Гаметоцидні препарати необхідно обов’язково застосовувати для санації всіх виявлених паразитоносіїв. Геаметоцидну дію мають хіноцид і примахін.
Лікування тропічної малярії складніше, тому що делагіл (хлорохін) на її збудника майже не діє. З гематошизотропних препаратів застосовують хлоридин, при рецидивах – у комбінації з хініном чи сульфадоксином. Для терапії хлорхіностійких форм можна призначити мефлохін або фансидар, а також бактрим, дапсон, антибіотики тетрациклінового ряду (у комбінації з хініном).
Виписування зі стаціонару допускається не раніше ніж через 1-2 дні після звільнення крові від плазмодіїв і закінчення курсу радикальної терапії.
Контингент хворих, які підлягають обов’язковому обстеженню на малярію:
з гарячкою протягом 5 днів і довше;
з гарячкою будь-якої тривалості, які хворіли на малярію протягом останні двох років;
з гарячкою, котрі повернулися з тропіків, протягом 2 років після повернення, незалежно від первинного діагнозу;
при наявності гепатоспленомегалії, анемії невідомої етіології;
при підвищенні температури тіла в найближчі 3 міс. після переливання крові;
у сільській місцевості з дуже високою ймовірністю поширення малярії в сезон передачі при будь-якому захворюванні з гарячковою реакцією в день звернення.
