Геронимівську сільську раду «виселяють»

Геронимівську сільську раду «виселяють». Роблять це керівники ПАТ «Україна 1», які ось уже понад десять років, ігноруючи постанову КМУ №1060 від 05.09.1996 р., рішення загальних зборів акціонерів товариства від 19.01.2002 р., відмовляються передати всі приміщення соціально-культурної сфери громаді.

Відповідний лист про виселення нещодавно отримав сільський голова Василь Харченко. Отож адміністративно-територіальну реформу сільська рада ризикує зустріти на вулиці.

– Керівництво ПАТ «Україна 1» мотивує це порушенням умов договору оренди. Відтак, нам потрібно звільнити будівлю з 1 січня 2016 року. Приміщення, яке займала сільська рада на момент роздержавлення, всупереч чинному законодавству, стало власністю товариства, а орган місцевого самоврядування у 90-ті роки виселили в нежитлове приміщення. Тут сільська рада і досі займає визначену частину. За його оренду встановлено плату у розмірі 1400 грн на місяць, – розповідає сільський голова Василь Харченко. – Будинку культури співвласникам товариства виявилося замало.

Геронимівський будинок культури став наріжним каменем для громади. Скільки сільська рада не зверталася до ПАТ «Україна 1» та в інші інстанції, аби повернути його у комунальну власність, а віз і досі там.

Спірний нині адмінбудинок, як і будинок культури, споруджувався ще в радянські часи за бюджетні кошти, а тодішній колгосп був лише підрядником. Принагідно варто нагадати, що раніше держава стимулювала будівництво соціально-культурних об’єктів у селах, компенсуючи господарствам кошти, які вони вкладали. Власне, тому повсюдно й виростали нові школи, дитсадки, клуби, будинки побуту, адміністративні споруди. Проте під час приватизації тодішнього дослідного господарства державного племінного заводу «Україна», яка проводилася у 1998 році, рішенням комісії з приватизації об’єкти соціально-побутового призначення, інженерної інфраструктури та благоустрою села, в тому числі і будинок культури та приміщення сільської ради, були тимчасово залишені на позабалансовому утриманні акціонерного товариства та підлягали поетапній передачі до комунальної власності органам місцевого самоврядування (зокрема, громаді повернули систему водопостачання, гуртожиток та приміщення колишнього ФАПу , а нині амбулаторії загальної практики сімейної медицини). Чому так сталося, що будинок культури, а тепер і приміщення сільської ради, був оцінений та включений до статутного фонду акціонерів, мали б давно з’ясувати правоохоронні органи, вважають в селі. Інакше, побоюються, згодом можуть так само «виселяти» школу, дитсадок, бо для бізнесу нічого святого не існує.

– Будинок культури, як і адмінбудівля сільської ради – це своєрідні засоби для маніпулювання громадою, – вважає голова районної ради Олексій Собко.

Нещодавно разом із заступником голови адміністрації Петром Коренюком він взяв участь у відкритому засіданні позачергової сесії Геронимівської сільської ради, після якої й оглянув заклад культури.

– В аварійному приміщенні, яке вже 20 років не опалюється, продовжують працювати 14 гуртків художньої самодіяльності, з них один має звання народного, де займаються 144 учасників, функціонує бібліотека, фонд якої становить понад 8,5 тисяч примірників, а більше тисячі жителів села є її читачами, – говорить Олексій Собко. – Люди фактично працюють, як в блокаді, проте не здаються. Процес повернення соціально-культурних об’єктів громаді Геронимівки триває вже не один рік, а сьогодні ми його активізуємо і на рівні району в межах закону зробимо все від нас можливе, гарантуємо юридичну консультацію та допомогу відповідних фахівців в оформленні документів, також порушимо це питання на сесії районної ради, а потім і обласної. Громадське має стати власністю громади.

Про це повідомляють у прес-службі Черкаської райдержадміністрації.

Нагадаємо, що делегація жителів Геронимівки приходила 11 грудня на сесію міськради, щоб закликати депутатів вплинути на одного зі своїх колег – Павла Карася, який входить до числа власників підприємства «Україна-1», що володіє геронимівським Будинком культури. Селяни просили передати клуб у комунальну власність села.