Черкащанка Тетяна Савіщенко ще декілька років тому втрапила в халепу: її пограбував зять. Він зняв всі гроші з її банківських карток, його засудили і посадили в тюрму, проте нині банк погрожує жінці забрати в неї будинок через борги. Для захисту своїх прав Тетяна Вікторівна звернулася до суду, бо вважає, що це злодій повинен віддавати банку гроші, а не вона. Однак, якщо спершу суд став на її бік, то вже апеляційний суд став на сторону банку.
Про свою проблему жінка розповіла «Прочерку».
– Вже два роки як мій зять сидить в тюрмі. До цього був під слідством, тож всього історія тягнеться вже близько трьох років. І зараз вона отримала новий виток розвитку. Все почалося з того, коли моя донька зустріла хлопця і вони прийшли жити до мене. Хата є, я живу одна, то чому б ні? Однак у мене почали пропадати речі. Але спершу думала, що просто не туди їх поклала. Згодом на телефоні почали зникати смс-повідомлення. Звернулася до знайомого. А він і питає: «А хто тобі їх вимикає?». Я здивувалася, та вирішила, що це був технічний збій. Пройшов ще час і раптом мені прийшло повідомлення, що я заборгувала банку 49 гривень. Я людина пунктуальна, тож здивувалася і пішла в банк, – пригадує Тетяна Вікторівна.
У Приватбанку, де вона мала рахунок, виявилося, що з усіх карток зняті гроші.
– Перевірили пенсійну, соціальну картки, кредитну картку. По нулях! Банк одразу все заблокував і наступного дня мене викликали у відділ безпеки. Там мені показали всі перерахунки. Виявилося, протягом місяця в мене знімали екстрені кошти. Все це відбувалося вночі через телефон. Отже, поки я спала, вночі чоловік моєї доньки брав у мене телефон і поступово знімав кошти. Всі ці епізоди з коштами служба безпеки банку скинула мені на флешку. При тому, що було це давно, а коли вже на кредит почали нараховуватись відсотки, тоді я й отримала про це смс-сповіщення. Служба безпеки банку порадила мені звернутися до міліції. Я написала заяву. Однак, згодом, трохи оговтавшись, була здивована, що всюди ходила і здіймала тривогу лише я. Банк взагалі був в стороні, немов це його абсолютно не стосується, – каже черкащанка.
Міліція заарештувала підозрюваного. Виявилося, що він мав ще ряд порушень. У суді чоловік в усьому зізнався. Його засудили до 5 років ув’язнення, але, за словами Тетяни Савіщенко, вирок суду був наступним: засуджений має повернути гроші жінці, а не банку.
– Виходить, що банк у справі взагалі не задіяний. А я тепер маю заборгованість перед банком. Якщо тоді я брала кредит на 20 тисяч гривень, то тепер мені вже нарахували 38 тисяч заборгованості. Я шокована, бо працювала в статуправлінні, з документами завжди мала лад. І тепер повертати банку те, що у мене вкрали просто не маю можливості. Крім того, є кримінальна справа. Є людина, яка визнала вину. Чому банк не може вимагати гроші з засудженого, із злочинця? Протягом судового процесу представники банку стояли в стороні, а останнім часом стали насилати колекторів, вимагати гроші, погрожувати забрати житло, – скаржиться Савіщенко.
Жінка дивується, що не знаючи тонкощів законодавства, вона подала цивільний позов, заявивши загалом про викрадені кошти. А вже згодом їй роз’яснили, що слід було подавати окремо заяви по кожній банківській картці, зокрема, і по кредитних коштах окремо.
– Дивує, що банк не подавав заяви в правоохоронні органи, не радив мені нічого протягом судової тяганини. Аж зараз став тиснути на мене! Як далі буди? Нещодавно був суд, який визнав, що я права. Тоді банк подав на апеляцію і рішення Придніпровського райсуду було скасовано і тепер я з адвокатом готую касацію. Але ж касація не призупиняє дію виконавчої служби… Разом з тим, адвокати запитують мене: а чого ж банк не подавав у суд на зловмисника, не боровся за гроші, які зникли з рахунків, за безпеку яких відповідає і їх структура?! Кожен день доводиться тепер боротися за своє право на проживання і як бути далі – невідомо… – скаржиться Тетяна Савіщенко.
«Прочерк» також отримав відповідь на запит до прес-служби ПриватБанку міста Черкаси, що був наданий, згідно інформації служби безпеки та колекторської служби банку. У банку стверджують, що громадянка невчасно поінформувала банк про вкрадені у неї кошти, та й, крім того, банк не мав правових відносин з громадянином М. Тому, мовляв, і не має претензій до громадянина. Нижче подаємо повну відповідь ПриватБанку:
«Пані Савіщенко Т.В. стала клієнтом ПриватБанку 16.06.2010 року, де ідентифікувавшись та ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг та підписавши анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, отримала кредитну картку з кредитним лімітом.
Примітка: Згідно закону (пункт 1.3 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ) з моменту зарахування коштів на банківський рахунок, ці кошти переходять у власність власника рахунку, який має виключне право розпоряджатися ними, а банк у свою чергу лише виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
(Тобто, перераховані на картку кредитні кошти є власністю певного клієнта, а не банку. Тому, якщо виникає кредитна заборгованість за цим картковим рахунком, то претензії виставляються саме власнику карткового рахунку).
Відповідно до п.2.1.1.7.3. Правил («Умов та правил надання банківських послуг») утримувач картки несе відповідальність за операції, що здійснюються з картками. У випадку, якщо утримувач дає згоду на здійснення операцій з картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання в подальшому.Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНу.
Якщо клієнт Банку став жертвою шахрайських дій, то відповідно до п. 2.1.1.5.11. «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт зобов'язаний в триденний термін інформувати Банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати картки, ПІНу або отримання звістки про їх незаконне використання.
Пані Савіщенко Т.В. звернулася до банку 11.07.2016 рокуз повідомленням про те, що внаслідок шахрайських дії з її кредитної та пенсійної картки були вкрадені кошти та просила зупинити нарахування штрафних санкцій.
По факту крадіжки грошових коштів були відкриті кримінальні провадження та встановлено особу М., який скориставшись кодом доступу до кредитної картки Савіщенко Т.В. викрав з кредитного рахунку Савіщенко Т.В. 20945 гривень 23 коп. Вироком Придніпровського районного суду Черкаської області від 19.10.2015 року громадянина М. було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначено йому відповідне покарання.
З матеріалів справи вбачається,( а саме вироку Придніпровського районного суду Черкаської області від 19.10.2015 року), що громадянин М. - незаконно заволодів банківською карткою та доступом до неї та в подальшому використовував її шляхом злочинних діянь у період з 31.05.2015 року по 5.06.2015 року.
Примітка:(Прошу звернути особливу увагу на період скоєння злочину (з 31.05.2015 року по 5.06.2015 року) та дату звернення постраждалої громадянки до Банку - 11.07.2016 року. З моменту скоєння злочину минуло більше року! А зважаючи на те, що у ПриватБанку є смс-інформування при виконанні банківських операцій, позиція постраждалої пані викликає подив, навіть якщо пані Савіщенко Т.В забула про умови та правила надання банківських послуг, згідно яких клієнт при виявленні неправомірних дій зобов'язаний в триденний термін інформувати Банк)
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки зняття коштів відбулося внаслідок неналежного виконання умов та правил користування карткою позичальником, а повідомлення про блокування рахунку під час здійснення вказаних операцій до банку не надходили, тому саме відповідач несе відповідальність за вказані операції.
Крім того, цивільний позов Савіщенко Т.В. до М. про стягнення заподіяних матеріальних та моральних збитікв було задоволено та стягнуто з М. 24850 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди.
Чому банк не позивався до пана М., що скоїв правопорушення?
По-перше правопорушення скоєне паном М. по відношенню до пані Савіщенко Т.В.,по-друге Банк безпосередньо не мав правових/фінансових відносин з паном М., тобто зазначений пан не виступав позичальником кредитного ліміту, тому підстав висувати фінансові вимоги до пана відсутні.
Крім того, кошти на рахунку позичальника, відповідно до чинного законодавства, являються власністю самого позичальника, а не кредитора.
Тому, Апеляційним судом Черкаської області, ухвалено рішення, за яким позовні вимоги про стягнення із Савіщенко Тетяни Вікторівни на користь Банку заборгованості за кредитним договором у розмірі 38095,04 грн., задовольнили.
Примітка: сума боргу складається з 20778,12 грн. - заборгованість за кредитом; 14610,72 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 415,96 грн. – заборгованість за пеню та комісією; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1790,24 грн. штраф (процентна частина).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Таких наслідків можна було б уникнути своєчасним зверненням клієнта до Банку»
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису