Вражаючим видалося спілкування з місцевим населенням. Хтось робив по декілька “заходів” за дармовими подарунками, а хтось – гордо відомлявся взагалі щось брати і тільки запитував “телефон якого-небудь народного депутата”. Хтось не міг відійти від шоку після одного розбитого вікна, а хтось – “тримався бійцем”, хоча його хата згоріла майже дотла – скажімо, як у родини Ковальчуків з села Павлівка. До речі, що цікаво: на момент візиту черкащан з “Нацкропусу” у Ковальчуків ще не було жодного представника місцевої влади, причому вже після зйомок центральними телеканалами з їхньої будівлі тільки забрали снаряд…
Взагалі ж, враження від спілкування з місцевим населенням – позитивне: тут живуть люди, які вміють боротися за своє майбутнє. Люди самі склять вікна і відновлюють дахи. А старенький дідусь, зітхнувши, сказав: шкодує тільки про те, що ці снаряди з місцевих зірвалися посеред мирного українського населення, а не над головами його ворогів…
реклама
Коментарі
Лайно! І скільки вони сволонтерили?
А ти ж, казлінушка диванний, мабуть, ікри червоної і чорної їм відвіз?
Чи так і не відірвав свою ''аку від дивана? Волонтери - молодці!
Стрічка RSS коментарів цього запису