Петро Жук розповідає школярам про Василя Симоненка
Світ збіднів: у ньому стало менше щирості, розуму, відповідальності, журналістської майстерності. Більше не живе на цьому світі мудрець із веселими очима, який для нових поколінь журналістів був своєрідним зв’язком із потужною традицією черкаської журналістики, освяченою багатьма славними іменами, серед яких і Василь Симоненко.
– Петро Миколайович до останнього дня був із Василем Симоненком, і скільки жив – захищав його світлу пам’ять від так званих «друзів», від неправди, від недомовок, – пригадує голова обласної організації НСЖУ, головний редактор «Черкаського краю» Тетяна Калиновська, яка багато років співпрацювала з Петром Жуком. – Петро Миколайович допоміг дуже багатьом журналістам у їхньому професійному становленні, й не один із нас відчув його щире серце, його доброту.
Петро Жук є автором більше п’ятдесяти книг. Багато років він був редактором історичного довідкового видання про людей, що постраждали за Україну, – «Реабілітовані історією». Незадовго до смерті він підписав 10-ий том.
– Дуже багато Петро Миколайович не встиг. На його столі залишилися рукописи 11-го тому «Реабілітованих історією» і автобіографічної книги про його життя. Ми зобов’язані докласти зусиль, щоб ці твори не залишилися в шухляді, – сказала Тетяна Калиновська.
Професор ЧНУ ім. Б.Хмельницького, доктор філології Володимир Поліщук додав, що Петро Жук був живою пам’яттю симоненківського покоління.
– Народжений на Слобожанщині, Петро Миколайович переважну частину свого життя присвятив Черкащині, – нагадав Володимир Трохимович. – Він став справжнім патріотом Шевченкового краю, популяризатором і літописцем його історії.
Поховали Петра Миколайовича в Черкасах на міському кладовищі №1 у сімейній усипальниці родини Жуків. Півроку тому в сусідню могилу ліг ще один черкаський журналіст, син Петра Миколайовича Павло Жук...
Максим Степанов
реклама
