– Загалом, протягом звітного року рівні води у Кременчуцькому водосховищі переважно були нижчі, ніж у 2016 році. Так, середній рівень води в озерній частині водосховища за період з січня по 26 грудня 2017 року становив 79.74 м проти 80.12 м у 2016 році, коливаючись у межах позначок 78.14 – 81.10 м, найнижчі з яких відмічались у лютому. Слід відмітити, що цього року через тривалий дефіцит опадів протягом усього ІІІ-го кварталу на річках басейну Кременчуцького водосховища спостерігався режим низької літньо-осінньої межені, рівні води коливались з переважанням спаду. На більшості річок у створах спостережень рівні води були значно нижчі середніх багаторічних. Особливо загострилась гідрологічна ситуація у серпні, коли відмічався значний дефіцит опадів та високий температурний фон, – зауважує начальник відділу водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки Черкаського РУВР Дмитро Міхельсон.
За метеоумовами 2017 рік відзначався нестійким температурним фоном повітря з частими чергуваннями періодів потеплінь та похолодань і різкими значними перепадами температури й атмосферного тиску, які у багатьох районах супроводжувалися стихійними гідрометеорологічними явищами – сильним вітром, шквалами, сильними зливами, градом, снігопадами, в окремих районах спостерігалися смерчі. Окрім того, навесні 2017 року у нічні та ранкові години на території області спостерігалися заморозки. Такої інтенсивності, тривалості та площі розповсюдження у другій декаді травня на Черкащині заморозки були вперше і виявились найбільш жорсткими за останні 100 років метеоспостережень: пошкоджено зернові та зернобобові культури (ярий ячмінь, кукурудза, гречка, горох, соя), технічні (цукровий буряк), олійні (соняшник, ріпак озимий), картопля, непоправної шкоди було завдано розсаді овочевих та садам.
В цілому 2017 рік був теплішим відносно 2016 року на 0.5° С та на 2.1° С – за кліматичну норму. Аномальним температурним режимом відзначалися березень, серпень та грудень. Також упродовж року на прилеглих до Кременчуцького водосховища територіях переважав значний дефіцит опадів (за винятком січня, липня, жовтня і грудня) з вкрай нерівномірним часовим та територіальним розподілом.
Річна кількість опадів, в середньому, склала 80 % від кліматичної норми. Найбільша кількість опадів спостерігалась у ІV кварталі (перевищення кліматичної норми склало 131 – 202 %), найменша – у ІІ кварталі (50 % від кліматичної норми).
– Щодо динаміки грунтових вод у зоні впливу Кременчуцького водосховища за 2017 рік, то на початку року рівні ґрунтових вод перебували на високих абсолютних відмітках (в середньому на 0.13 – 0.45 м вище відповідних минулорічних), чому сприяла надмірна кількість опадів у жовтні – листопаді 2016 року. Протягом січня та першої половини лютого на спостережних територіях переважала морозна погода, глибина промерзання ґрунту складала 53 – 65 см, що створило негативні умови для поповнення запасів ґрунтових вод, їх рівні коливались навколо кінцевих грудневих відміток з переважанням незначного спаду. Відлига, що розпочалась наприкінці другої декади лютого, зумовила поступове танення снігового покриву, послаблення та руйнування льодових утворень на водних об’єктах. Внаслідок сніготанення, що проходило у супроводі мокрого снігу і дощу, 20 – 24 лютого на річках розпочався весняний підйом рівнів води, а 25 – 28 лютого сформувались максимуми першої хвилі весняного водопілля, – аналізує ситуацію Дмитро Міхельсон.
На початку березня розпочався розвиток другої хвилі весняного водопілля. Максимальні рівні води сформувались у період 2 – 8 березня і на більшості річок були нижчі за максимуми першої хвилі підйому. Загалом весняне водопілля 2017 року за максимальною висотою підйому рівнів води було вище минулорічного і дещо нижче середніх багаторічних характеристик. Негативних наслідків при його проходженні не було. Через тривалий дефіцит опадів (з початку весни до жовтня кількість опадів становила 166 – 249 мм, що складає лише 50 – 68 % кліматичної норми) на прилеглих до Кременчуцького водосховища територіях з ІІІ-ї декади березня до кінця вересня тривало повсюдне поступове зниження рівнів ґрунтових вод, середня величина якого склала 0.41 – 1.10 м.
Довгоочікувані дощі, що пройшли у жовтні (кількість опадів становила 146 – 229 % кліматичної норми), сприяли підняттю рівнів води на річках басейну Кременчуцького водосховища та збільшенню їх водності, а також припинили повсюдну ґрунтову засуху та сприяли поповненню запасів ґрунтових вод, що, в свою чергу, призвело до поступового підняття рівнів ґрунтових вод, яке через надмірну кількість опадів у грудні тривало до кінця року. На кінець грудня їх абсолютні відмітки були в середньому на 0.05 – 0.23 м нижче відповідних минулорічних.
Таким чином, слід відзначити, що за результатами багаторічних спостережень можна з впевненістю констатувати: режим підпертих водосховищем ґрунтових вод стабілізувався і на теперішній час визначається переважно впливом метеорологічних та антропогенних факторів.
Олена Башлик
реклама
