— На виборах в об'єднаних територіальних громадах платили по тисячі-півтори гривень за голос. На президентських даватимуть 500–600, — розповідає координатор виборчих програм громадянської мережі "Опора" 37-річна Ольга Айвазовська.
Ви з 2009 року очолюєте "Опору". Які вибори були найбрудніші?
— Найбільш маніпулятивними завжди були місцеві перегони та парламентські в округах.
2012-го мали п'ять проблемних округів на виборах до Верховної Ради — в Обухові, Первомайську, Черкасах, Каневі та Києві. Там проводили повторні голосування. У Черкасах Михайло Поплавський (народний депутат із групи "Воля народу", колишній ректор Київського національного університету культури і мистецтв. — ГПУ) активно "засівав" округ. Застосовував адмінресурс — залучав студентів університету. Виборцям пропонували гроші. І це спрацювало.
Не чути про тих, кого за підкуп карали. Такі випадки були?
— Після місцевих виборів 2015 року винесли 81 вирок, з яких один — виправдувальний. У 39 випадках накладали штрафи до 8500 гривень. Решта — обмеження волі чи ув'язнення. Більшість із випробувальним терміном. Наприклад, людину засудили до п'яти років. Але суд виявив, що це годувальник багатодітної родини чи людина з інвалідністю.
Торік у листопаді до п'яти з половиною років тюрми засудили жінку. На виборах у громаду Одеської області давала по 600 гривень в інтересах кандидата. Тобто вироки є. Єдине, що їх мало.
Гречка перестала бути виборчою валютою?
— Її використовують і далі. Але гроші дають більший результат. На окрузі можуть бути 20 виборців. Або в межах громади — кілька тисяч. А ще не всі прийдуть голосувати. Вигідніше заплатити 500, 700, 1000 гривень кожному й отримати гарантований результат, ніж проводити повноцінну кампанію.
Часто людина потрапляє в піраміду підкупу. Має привести п'ятьох друзів, за яких дадуть ще пару сотень гривень. Ці п'ятеро приведуть стільки ж знайомих, родичів або колег.
У день голосування ці п'ятірки приходять на дільницю. Там є групи контролю. У виборчій комісії є представник штабу, який організовує підкуп. "Наглядач" має знаки на собі — хусточку чи одяг певного кольору. А біля урни — спостерігач від кандидата чи псевдогромадської організації. Треба вкинути бюлетень так, щоб він побачив твоє волевиявлення. Цей "спостерігач" матиме розкреслений листок, де розписані номери квартир, будинків і скільки громадян мають віддати голос за кандидата чи партію.
Половину суми дають до голосування, а решту — після того, як людина покаже бюлетень.
Які ще існують технології?
— У бюлетені ставлять нетипову позначку — сердечко, скажімо. Або використовують незвичного кольору ручку. Виборці зазвичай користуються синіми або чорними, вони є у кабінках для голосування. Мало хто пише зеленою або червоною. Під час підрахунку члени комісії, які в системі, порахують, скільки таким чорнилом заповнено бюлетенів. Виплатять людям гроші, коли кількість проданих голосів збігатиметься з кількістю бюлетенів.
Також бюлетені фотографують.
Кого найбільше купують?
— У систему фальсифікацій найбільше втягнуті безробітні. Удвічі менше — пенсіонери. Коли кажуть, що тільки літні люди продають голос, то це неправда.
Серед порушників є вчителі. Вони часто є членами комісій — підробляють документацію чи видають бюлетені за громадян, які перебувають за кордоном. Особливо в малих населених пунктах, де всі знають, хто виїхав на заробітки. За такі злочини ловили у Волинській, Одеській областях.
Чого можна чекати на виборах президента в березні?
— Головні претенденти відтягуватимуть подачу документів. Зараз бачимо незаконну агітацію, політичну рекламу фінансують не з виборчих фондів.
Проводять фальшиві квартирні опитування. Поміж іншого запитують, чи підтримують люди конкретного кандидата? Тоді або агітують напряму, або передають інформацію у штаб — імена, вік, адреси. Знаходять виборців, яким можна занести продукти. Тих, хто розчарувався у владі, але готовий голосувати за гроші. Можуть запропонувати стати частиною агітаційної мережі. Дають по тисячі гривень цій людині і тим, кого вона приведе у штаб.
Що можуть пропонувати в обмін на голос?
— Крім грошей, роздають подарунки, алкоголь. Малозабезпеченим — пакунки з їжею. Підкупом є матеріальне благо від 3 відсотків мінімальної зарплати (125 грн. — ГПУ). Кандидати вважають, якщо щоденно дарувати 2 відсотки "мінімалки" (83 грн. — ГПУ), то це не підкуп. А на окрузі малозабезпечених сімей під впливом такого політика може бути до 10 тисяч.
Як використовують адмінресурс? Із децентралізацією це стало простіше?
— 2014-го можна було зібрати вчителів і наказати голосувати за кандидата, інакше всіх звільнять. Зараз таке можливо тільки на комерційних підприємствах. Робітникам говорять — не підтримаєте народного депутата, завод закриють. Люди розуміють, що є олігархи і справді можуть бути наслідки.
З 2016 року на регіони спрямували 13 мільярдів гривень у вигляді субвенцій (грошова допомога місцевим бюджетам із державного. — ГПУ). Третина цих грошей — дрібні проекти. На більшість таких заходів приходять народні депутати з округу чи їхні помічники. Ніби це гроші самого нардепа і він дарує техніку, навчальним закладам, спонсорує потреби громадян. Це піар-заходи за кошти бюджету.
Понад 30 осіб оголосили про участь у президентських виборах. Експерти прогнозують рекордну кількість кандидатів. Частина з них — технічні. Що це означає?
— Ідуть на вибори з кількох причин. Аби стати більш упізнаваним, щоб це допомогло на парламентських. Є кандидати, які діють в інтересах третіх осіб. Відбиратимуть відсотки у справжніх претендентів. Хтось розповсюджуватиме компромат на кандидатів, працюючи на конкурентів. Частина реєструється заради місця у виборчих комісіях. Кожен кандидат має право на представництво там. Буде 50 кандидатів — може бути 50 членів дільничної виборчої комісії. У кого більшість — у того і вплив.
Є ризик втручання у вибори з боку Росії. До чого може вдатися Кремль?
— Ризик високий. Із тіньовими ресурсами Москви в Україні не борються належним чином.
Не можна виключати, що на президентських і парламентських виборах будуть російські гроші.
ДОВІДКА:
Ольга Айвазовська з 2001 року займається спостереженням за виборами. Одна із засновників громадянської мережі ”Опора”. З квітня 2016-го працює експертом політичної підгрупи тристоронньої контактної групи по Донбасу в Мінську. Народилася в Черкасах. Закінчила Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, факультет української філології та журналістики. Навчалася в Українській школі політичних студій. Любить подорожувати. Найбільше подобається США. В Україні влітку їздить у Карпати. Тричі на місяць має відрядження до Сполучених Штатів і Європи
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису