Новопризначений прокурор Черкаської області 36-річний Юрій Шеремет розповів "Вечірці", про що він говорив зі своїм попередником та начальником обласної міліції, як збирається "розгальмувати" справи по Майдану, чого ніколи не пробачить людині та що завадило йому стати льотчиком.
– Як думаєте, якою була мотивація направити до нашої області саме вас?
– Я погодився на призначення у цю область у першу чергу тому, що я тут нікого не знаю. Був у Черкасах двічі в житті – на перевірках і все... Коли проходив співбесіду на посаду, Генпрокурор запитав мене: "Чи маєш когось у цій області?" – і закцентував на питанні напруженості в регіоні по майданівських справах, з якими потрібно розібратись. По цих напрямках я працював у Києві, тому на мене покладалась надія активізувати розгляд. Можливо, це й було мотивами…
– Коли зустрічалися зі своїм попередником Віктором Миколенком, про що говорили?
– Одним із перших мої кроків було те, що я запросив до себе Віктора Миколенка. Я цікавився, яка є напруга в регіоні, і відверто скажу, чесно, по-людськи ми обговорювали ситуацію, коли він потрапив під закон про люстрацію. Прокурор має виконувати закони. Але вважаю, що він – недосконалий, відсутній принцип індивідуалізації. Тому ми обговорювали і цю тему. Вважаю, що на мене йому ображатися немає чого. Я – не місцевий, не підсиджував його…
– До Закону про люстрацію у вас зауважень немає, але з Миколенком, по суті, вийшло – "не тих, не за те і не ті".
– Для цього й існує механізм оскарження в суді. Наскільки я знаю, Віктор Миколенко його реалізовує. Рішення суду має вищу силу, якщо воно буде прийняте позитивно. Якщо він своє питання вирішить, я не буду тут хапатися за крісло. Я – не інтриган. Як буде, так і буде. Одразу скажу, що я не буду намагатися впливати на судові рішення. Якщо нас стикатимуть лоб у лоб, я б цього не хотів. Якби я знав, що він підтримував злочинну владу, я б боровся, я б для себе прийняв принципове рішення, що людині тут не місце.
– Можливо, правильно для керівників СБУ, міліції та прокуратури, як би добре не було, за два роки переводити їх в інтересах справи?
– Не всі розділяють таку позицію. Я чув, коли говорили: довіряємо нашим, місцевим. У тому то й наша проблема, що всі хочуть створити свій, містечковий клімат, де всі за-в'язані-пов'язані.
– Усього за кілька днів після вашого призначення під стінами обласної прокуратури громадські активісти провели пікет на підтримку Артура Вовкодава, звинуваченого у побитті судді Апеляційного суду. Ви вже розібрались?
– Бачив, що прийшло осіб 15-ть. Свого заступника попросив з'ясувати, в чому річ. Якщо потрібен прокурор, нехай оберуть представника, я зустрінусь. У мене досвіду вистачає – я в Києві працював із майданівцями, з усіма зустрічався. Сказали, що прийдуть пізніше. А потім у новинах – прокурор не вийшов до людей. Хтось сказав, що його взагалі немає на роботі. Я не з тих, хто буде ховатися за вікнами, вибачте, як пацан. Я виходив до таких мас. Але я завжди запрошую представників, бо з великою кількістю людей, які одночасно щось говорять, непросто працювати. За фактом побиття судді слідчим відділом Придніпровського райвідділу зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство). Встановлюють і допитують свідків, проводять упізнання з потерпілим та інші оперативні заходи. Нині у кримінальному провадженні жодну особу не затримували та підозру у вчиненні злочину не повідомляли.
– Чи плануєте міняти кадри? Які риси найбільше цінуєте?
– Я не прихильник того, щоб прийти, всіх звільнити й привести своїх людей. Якщо людина на своєму місці, нехай вона працює. Мабуть, вона його заслужила, мабуть, вона пройшла нелегкий шлях, якщо дійсно вона зробила себе сама. Ціную професійність, відвертість, об'єктивність і те, щоб людина не боялася приймати рішення й відповідати за нього. Якщо я вважатиму, що людина не відповідає цим критеріям, я прийматиму кадрові рішення.
– Чому й досі не передано до суду справи по правоохоронцях, які брали участь у незаконних затриманнях та звинуваченнях затриманих за штурм ОДА 23 січня осіб?
– Одним із моїх перших кроків було заслуховування стану цих справ. Я не задоволений розслідуванням проваджень, але розумію, що за такий короткий час швидко вирішити це питання неможливо. Можу тільки пообіцяти, що я застосую весь свій потенціал, навіть напрацювання експертів, спеціалістів, які були в Києві, для активізації слідства і намагання встановити істину.
– Чому затягується розслідування побиття людей правоохоронцями на дамбі, зокрема і журналіста "Вечірніх Черкас" Ігоря Єфімова?
– Якщо буду бачити, що справу розслідували необ'єктивно або була колова порука, ставитиму питання про залучення до цієї справи експертів і спеціалістів із Києва. Гонгадзе пожертвував своїм життям, аби після цього всі зрозуміли, що журналіст – це табу.
– Набрав чинності "Закон про очищення влади". За ним під люстрацію мають потрапити працівники правоохоронних органів, які брали участь у затриманні осіб під час Революції гідності. Серед них і прокурори, які пре-д'являли звинувачення та клопотали про застосування запобіжних заходів, але тільки у випадку, якщо їхню вину доведе суд. Однак поки що по Черкаській області до суду не передано жодної справи.
– Зазначені події у першу чергу треба розглядати не з боку закону про люстрацію, а з боку кримінально-карного кодексу. Якщо він чинив цей злочин, затримав незаконно особу, він повинен відповідати по кримінальному кодексу. Я цю справу заслухав, і по цьому провадженню в мене є дуже багато питань до слідчих та процесуальних керівників.
– Як просувається розслідування справи про злочин, скоєний проти постраждалої під стінами ОДА Ольги Галушко?
– Для мене незрозуміло, чому її розслідує міліція. Я уже підписав постанову про передачу справи для розслідування слідчими прокуратури, ми приймаємо її до провадження і розпочинаємо слідство. Як я зрозумів з обставин справи, там можуть бути підозрюваними міліціонери, які захищали цю будівлю з брандспойтами. Є фото людини у вікні, яка, ймовірно, скинула вазу, тому, можливо, залучимо експертів. Я хочу також перевірити, чи всі факти тих подій внесені до єдиного реєстру, чи всії їх розслідують, чи не було укриття... Головне – для себе зрозуміти, що зроблено усе можливе для встановлення винного. Дівчина постраждала ні за що. Диво, що вона, на щастя, вижила. А той, хто кидав вазу, розумів, що може її вбити. І якщо це був міліціонер, йому точно не місце в міліції. Якщо я дізнаюсь, що це міліціонери якось покривали й захищали, я цим міліціонерам руку не потисну. Бо є межі, за які заходити не можна, тому будуть відповідати по всій суворості закону.
– Свободівець Юрій Ботнар зараз судиться зі слідчим Русланом Андріяшем. На останнє судове засідання слідчий не з'явився через те, що поїхав у зону АТО. Тож нині майданівець скаржиться на прокурора, який не клопотав щодо усунення слідчого від виконання обов'язків та обрання для нього запобіжного заходу. Виходить, що прокурор сприяє тому, щоб Андріяш уникнув покарання?
– Було клопотання Ботнара про обрання міри запобіжного заходу, але суддя відмовив. Що ми можемо зробити? Я вже підписав лист до керівництва УМВС, що Андріяша притягують до кримінальної відповідальності і він має з'являтися до суду, щоб його не відправляли в зону АТО. Ми зробимо все, аби він з'являвся на судові засідання. Думаю, ця справа знайде своє логічне завершення. А потерпілий Юрій Ботнар, якщо в нього є претензії, може прийти до мене і поспілкуватися.
– Чи мали зустріч із начальником УМВС області Владиславом Пустоваром?
– Це перша особа, яку я до себе запросив. Мені треба знати оперативну й криміногенну ситуацію в області. Краще, ніж начальник міліції, ніхто не розкаже.
– Як розслідують справу, порушену проти колишнього голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба за розтрату бюджетних коштів? Ваш попередник стверджував, що доказів проти нього достатньо, чому ж справу і досі не передано до суду?
– Тулуб – знайомий для мене персонаж. У нас, у Генеральній прокуратурі, була низка справ по газу, і, коли почув "Черкаська область, губернатор Тулуб", згадав про нього... Планую найближчим часом заслухати стан слідства по справі.
– Ким мріяли стати в дитинстві?
– Виріс біля льотного училища (Чернігівське льотне училище. – Ред.) і, як це не банально звучить, хотів стати льотчиком та космонавтом. Але розпався Радянський Союз і космонавтів перестали готувати, а льотчики й літаки кудись зникли. Ще хотів бути міліціонером. Але не прокурором, це точно. У мене просто ніхто в органах не працював, можливо, через це.
– А хто за фахом ваші батьки?
– Мама за освітою – філолог, педагог, тривалий час працювала в дитячій шкільній бібліотеці. Пізніше працювала по контракту за кордоном, оскільки мій вітчим – стоматолог. І брат теж. Мій батько – інженер за освітою, нині в Чернігові займається підприємництвом.
– Остання прочитана книга...
– Читаю подарований на мій день народження чотиритомник "Україна: хронологія розвитку". Люблю історичну літературу. Але, на жаль, маю не так багато вільного часу для читання…
– Що найбільше вразило в Черкасах?
– Із негативу мене найбільше вразили дороги. І прокурор має дивитися, чи не вкрали там, де клали дороги. З позитиву мене вразило водосховище. Я дуже люблю воду, колись займався підводним полюванням, люблю риболовлю. Це моє хобі. Тому водосховище одразу оцінив з погляду свого хобі. Якщо буде можливість, на вихідних обов'язково виберусь на риболовлю.
– Чи був у вас уже особистий прийом громадян?
– Так, у вівторок я провів перший прийом. Лише так ти розумієш проблеми простих людей. Якщо не здійснювати прийом, до тебе приходитимуть лише одні керівники і говоритимуть, як усе добре, а проблему треба знати безпосередньо від людини.
– Що вас може вивести з себе? Чого не пробачаєте людям?
– Дуже не люблю брехні і коли людина, маючи свою думку, не вислуховує аргументів узагалі. Є своє переконання і, що б ти їй не говорив, навіть розуміючи, що вона не права, продовжує принципово стояти на своєму. Це дійсно може вивести з себе. Але я вже скільки пройшов, що мене важко вивести з себе.
– Де мешкаєте в Черкасах?
– Свого житла не маю, тому орендую.
– Яка у вас машина?
– У мене в родині у дружини є автомобіль "Хонда Джас", а я користуюсь службовим автомобілем і за потреби інколи можу брати машини батька або брата.
– Як розслабляєтеся після робочих буднів?
– Мій відпочинок – природа й риболовля.
* передрук з газети "Вечірні Черкаси"
Коментарі
Цитую Тася:
Цитую Тася:
Люди приходять на прийом в прийомні часи а натовпами ходить б..ло.
О, очередная дытына-индиго выискалась, да еще с генпрокурором на "ты"
Круто сказано, но только толпа может повлиять на коррумпированну ю до рака мозгов организацию, ибо в правовом поле прокуратуре нет равных.
Джерело влади дійсно народ, а не натовп, який якраз і діє як зграя холопів, хочите конструктиву, діалогу, перестаньте бути натовпом! Є цивілізовані правила поведінки спілкування громадянина та представника органу державної влади і з вас не впалаб корона виконати їх! А якщо ми все перетворимо на базар, то й жити будемо у стойлі, чи не за європейські цінності стояв майдан, а вони уособлюють у собі не тільки демократію, а й належний рівень правосвідомості , правоої культури громадян держави? Щоб вимагати від інших бути чемними, погляньте спочатку на себе!
Стрічка RSS коментарів цього запису