Будівництво пташників МХП принесе в Рацеве і Вітове економічний розвиток, а не проблеми з екологією, переконують на підприємстві

Спорудження на території Рацівської сільської ради пташників фабрики «Перемога Нова», яка входить до холдингу «Миронівський хлібопродукт» (торгова марка «Наша ряба»), принесе Чигиринщині економічний і соціальний розвиток, а не екологічні проблеми.

Таке переконання висловили в МХП, реагуючи на протистояння, яке відбулося минулого вівторка на засіданні розширеної архітектурно-будівної ради в Черкасах, та на публікацію в «Прочерку» про пікетування представниками громадськості управління архітектури та містобудування Черкаської ОДА.

– Ми б хотіли, щоб люди почули й наші аргументи. А вони ґрунтуються на фактах і розрахунках, а не на політичній демагогії, – сказав у коментарі «Прочерку» директор фабрики «Перемога Нова» Віктор Гринюк.

За його словами, для того, щоб розвивати в Україні виробництво курячого м’яса, «Миронівському хлібопродукту» потрібне так зване батьківське поголів’я – птахи, які несуть яйця, з котрих потім вилуплюватимуться курчата-бройлери. Зараз така фабрика діє в Будищі Черкаського району, але її потужностей недостатньо. Тому на підприємстві стали розглядати різні варіанти, де можна було б побудувати нові виробничі майданчики. Територія Рацівської сільради є дуже зручною для цього з цілої низки причин. Зокрема, через те, що свого часу там намічалося будівництво атомної електростанції, тож регіон забезпечили енергоносіями, які зараз вільні: підведений газ, лінії електропередач.

– З іншого боку, Чигиринський район зараховують до числа депресивних. Виробництва там дуже мало. А тепер врахуйте наші заробітні плати. Приміром, птичниця на «Перемозі Нові» отримує 10 тисяч гривень на місяць, – сказав Віктор Степанович. – Де сьогодні в селі можна заробити 10 тисяч гривень? Плюс повний соціальний пакет. Плюс безкоштовне харчування, підвезення на роботу, додаткове виділення м’яса бройлера, яєць.

Віктор Гринюк категорично заперечує, що будівництво нових потужностей фабрики може становити екологічну небезпеку для Чигиринщини. Він наголосив, що підприємство, яке він очолює, працює винятково в межах українського законодавства. Крім того, вирощування батьківського поголів’я – це зовсім не те, що вирощування птиці на м’ясо.

– Технології вирощування бройлерів і батьківського поголів’я – дуже різні. Наші опоненти кажуть: «Те й те курники!». А між тим якщо при вирощуванні бройлера на квадратному метрі сидить 25 голів птиці, то при вирощуванні батьківської птиці – всього 4 голови. Отже, дуже різні навантаження, в тому числі й екологічні, – наголосив пан Гринюк.

Вважає позитивним для населених пунктів Рацівської сільради прихід нового інвестора і сільський голова Лариса Постригань.

– Я переконана, що для того, щоб села розвивалася, до нас повинні приходити інвестори. Не тільки МХП, а будь-які інвестори, які чесно працюватимуть, платитимуть податки, створюватимуть нормальні умови праці для робітників, – сказала Лариса Якимівна в коментарі «Прочерку».

На її думку, протистояння навколо курників пов’язане не з реальними небезпеками, які вони могли б створити, а з економічними та політичними інтересами місцевих впливових осіб та підприємств.

– Одні в селі за будівництво (їх, відповідно до останнього опитування, більшість), інші – проти. Але в кожного свої інтереси, – каже Лариса Постригань. – Ті, хто за будівництво – хочуть, щоб у село прийшли нові інвестиції, з’явилися нові робочі місця. Щоб з’явилася конкуренція, яка, як відомо, є рушієм прогресу. А є люди, які проти – у них теж свій інтерес. Це – люди, пов’язані з фермерськими господарствами та іншими підприємствами, які сьогодні орендують паї а людей. Відповідно, у випадку приходу нового інвестора, який платить набагато більше і за паї (у нас сьогодні плата за пай піднялася від 4,5 до 12 відсотків), і в сільський бюджет, збільшуватимуться витрати в усіх орендарів. Зрозуміло, вони проти.

Отже, підсумовує Лариса Якимівна, йде боротьба «і за землю, і за власну кишеню». Відзначає вона і втручання певних політично зацікавлених сторін, які, вочевидь, сподіваються на ситуації, що склалася, заробити собі прихильність людей на майбутніх виборах.

– Супротивники будівництва маніпулюють людьми, спираючись на можливі екологічні проблеми. Хоча на сьогодні ще немає ані екологічних проблем, ані будівництва, – каже Лариса Постригань. – Зате є інша гостра проблема – безробіття, брак робочих місць. Через це багато хто виїжджає за кордон, працюючи на інші держави. Зараз частина селян ще утримується від виїзду, чекаючи на відкриття нового підприємства. Багато хто їздив у Польщу, у Чехію, і там працював, до речі, на таких самих пташниках. То чого їхати туди, якщо можна працювати тут? Тим більше, що і зарплата практично така сама. Тож люди, які хочуть мати роботу, голосують «за»!

На розширеній архітектурно-містобудівній нараді, яка відбулася минулого вівторка, 21 листопада, було погоджено детальний план території під будівництво.

– Детальний план розроблено творчою архітектурною майстернею «Тамюк» під керівництвом головного архітектора проекту, члена Національної спілки архітекторів України Юрія Калашника, – зазначив у коментарі «Прочерку» начальник управління архітектури та містобудування Черкаської облдержадміністрації Василь Дмитренко. – Розгляд відбувався відповідно до розпорядження голови Чигиринської райдержадміністрації про розробку детального плану території, яке визнане законним відповідно до рішення адміністративного суду від 20 жовтня.

У розгляді проекту брали участь члени Національної спілки архітекторів, лауреати національних і державних премій у галузі містобудування та архітектури. Під час обговорення було висвітлено проблемні питання, які можуть у перспективі виникнути під час реалізації проекту. За деякими пропозиціями та зауваженнями членів містобудівної ради було вже доопрацьовано певні розділи цього проекту. Проект буде узгоджений для розгляду на громадському обговоренні, котре має відбутися в Рацевому.

Як наголосив Василь Іванович, робочий проект перед початком будівництва буде проходити комплексну державну експертизу, тому всі питання, які хвилюють громадськість (можливе порушення санітарних, екологічних норм) буде враховано. Лише після цього буде видано висновок експертизи. Державна архітектурно-будівельна інспекція дасть дозвіл на будівництво тільки в разі позитивного висновку.

– Протистояння, яке сталося на засіданні ради, не мало жодного стосунку до розробки та розгляду детального план території розміщення об’єкту, – переконаний Василь Дмитренко. – Можу припустити, що воно викликане громадсько-політичними нашаруваннями, що утворилися в розвитку взаємостосунків прихильників і супротивників будівництва.

Директор підприємства «Перемога Нова» Василь Гринюк переконує в тому, що підприємство готове уважно поставитися до зауважень громадськості.

– Те, що ми пропонуємо, мають вивчити всі відповідальні інстанції: екологи, фахівці з землеустрою, водники. Так, зараз до наших пропозицій є запитання. І до громадських слухань ми повинні дати відповіді на ці запитання. Коли детальний план буде затверджено райдержадміністрацію, розпочнеться розробка проекту, а відтак – будівництво. Спочатку плануємо спорудити три майданчики, згодом – ще шість. Загалом проект реалізовуватиметься трохи більше двох років. На підприємстві для місцевих жителів буде створено 500 додаткових робочих місць. Ще раз нагадаю – кожний отримає повний соціальний пакет. А з громадами підпишемо соціальні угоди, – пообіцяв Віктор Гринюк.