реклама
Кредит готівкою
реклама

Металевий посуд, чоловіча одежа, ковдри, подушки, постільна білизна, продукти харчування довготривалого зберігання, туалетний папір, предмети особистої гігієни (зубна паста, вологі серветки, мило), миючі засоби, вата, бинт, йод, – це далеко не повний список, але це те найнеобхідніше, чого потребують наші бійці на передовій. Потребують постійно, незалежно від пори року і забезпеченості армії. Цей список висить поряд з фотографіями зі східного фронту на видному місці біля торгівельного місця №113 на ринку Ярославський, що в Південно-Західному районі міста Черкаси. За прилавком, спираючись на руки, піднімається для фотографування Світлана Поліщук. Опісля вона одразу сідає назад… у інвалідний візок. Та речі волонтер збирає для бійців найсуворішої лінії оборони – першої, яку в народі прийнято називати «точка нуль». Речі пані Світлана збирає на ринку з 9 до 13-ї години в усі дні, крім понеділка.

35531103_1667351406653224_8105008345917685760_n

Світлана Поліщук з родини військових і якби не тяжка хвороба, яка змушує жінку вже 9 років пересуватися на візку, то вона б вже була в АТО, саме там, де побували її чоловік і син. Обоє живі повернулися додому. Саме тому волонтер як ніхто розуміє потреби армії, потреби простих людей – солдатів, яких ця система, під назвою «Армія» не завжди може повністю забезпечити.

35416000_1667356576652707_4284838483215777792_n

Сьогодні, за словами волонтера, волонтерство переживає не кращі часи, бо люди збайдужіли, втомлені, зачерствілі.

– Приїздить знайома і починає скаржитися на розмір пенсії, говорить про оформлення субсидій. Я ж нагадую їй за війну на сході, де гинуть наші хлопці. Кажу, що треба б допомогти, та вона розводить руками, але якби кожен з нас хоч чимось допомагав бійцям, то їм було б набагато легше. Знаєте, нещодавно проходять люди попри мій столик і кидають услід, мовляв, «хай армії Порошенко допомагає! У нього грошей повно!». Звісно, Президент і влада повинні насамперед дбати за армію, але солдатам маємо допомагати усі ми, бо вони там – на сході – воюють за нас, – каже пані Світлана, поки вона їде, а я йду поряд до її вагончика з речами для АТО, що в кінці авторинку (це частина ринку «Ярославський»).

Вагончик їй безкоштовно виділив директор авторинку. Каже, раніше на базарі «Ярославський» в гучномовець поряд з іншими оголошеннями інформація про її місце під номером 113 звучала частіше, де збирають речі для АТО. Проте зараз інформація звучить рідко...

Їхати від місця №113 до вагончика чимало, через що волонтерці доводиться щодня удома підзаряджати акумулятор для коляски. Каже, що були часи, коли вагончик був заповнений, проте зараз він практично порожній. Декілька ящиків з речами, їжею, медикаментами можна перерахувати на пальцях.

35078421_1667352779986420_7888095725622394880_n

Мимоволі пригадуються слова військового кореспондента і письменника Андрія Цаплієнка, який, будучи на презентації в Черкасах, говорив: «Насправді, одним із завдань нашого опонента, Росії, і було змусити людей звикнути до цієї війни. Щоб ми не сприймали загибель людей в військовій формі, як статистику…»

Та зараз, на жаль, дехто, кого не дуже торкнулася війна, справді збайдужів. Волонтерство – індикатор цих змін людських настроїв. Ось порожній вагончик – яскравий приклад. До слова, не все, що несуть люди на АТО, дійсно того варте. Збоку ящики з «забракованими» речами. Там можна знайти навіть жіночу білизну та туфлі на підборах. Навіщо люди несуть таке хлопцям-бійцям на передову, волонтери не розуміють. Світлані Поліщук, наприклад, коли приносять речі, доводиться вішати пакети на візок і їхати до вагончика через базар, де вона вже все сортує. Там і виявляє «сюрпризи», які для АТОвців не потрібні. Але «забраковані» речі не викидає, а здає в інтернати.

35388246_1667355603319471_3333078489245941760_n

– Ви бачите, як тут мало всього? І це ми назбирали за півтора місяці! Коли працювали школи, садочки, то вдавалося назбирати більше. А тепер – влітку – затишшя. За тиждень, бува, принесуть пару пластинок активованого вугілля, трохи одягу. Вугілля дуже потрібно, бо не завжди у хлопців є можливість дістати хорошу питну воду. Бувають моменти на передовій, що доводиться пити мало не з калюж. Тож активоване вугілля завжди в пригоді. Допомагає ось тролейбусний парк. Від них надійшов великий пакунок мила, – перебирає речі Світлана.

Хоч через хворобу Світлана сама не їздила в зону АТО, але про будні військових від сина і чоловіка знає більше, ніж будь-хто. Особливо, за її словами, потребують допомоги волонтерів хлопці на «нульовій» лінії оборони.

– Лише я у Черкасах збираю речі для хлопців, що на «нулі». Інші волонтери збирають для тих, хто на другій-третій лініях оборони. І це теж правильно. Але ті, що на «нулі», інколи ще називаються смертниками, бо вони перші потрапляють під обстріли. Вони, фактично тримають натиск ворога. Інші лінії їдуть на допомогу і вже надають підкріплення згодом. Щоб ви розуміли, що таке «нуль», то я вам покажу он ту дев’ятиповерхівку, що біля ринку. На такій відстані ворог від «нульової лінії». Коли там смажать шашлики, то наші чують запах. Коли там голосно балакають, наші чують. І саме тому хлопцям найперше треба допомогти. Всі речі я пакую, сортую, і здаю хлопцям зі Сміли, що їздять туди на «нуль». Їх організація називається «Смілянська січ». Фактично усі там колишні АТОвці, бо інакше ви на «нуль» просто не потрапите. Потрібно знати паролі, знати, де мінні поля, знати ту обстановку. Тобто, треба було самому там повоювати, щоб потім їздити туди, – каже волонтер.

35429671_1667357926652572_4232474847533334528_n

35411478_1667378916650473_3763517165303496704_n

Черкаські волонтери з організації "Доброта" також мають сторінку в соцмережі - заходьте сюди

– Бувають моменти, коли з точки «нуль» просто неможливо вирватися, а там же треба десь і дошки підбити, і ще дещо зробити. Так само з іншими, здавалося б, простими речами. От є у хлопців бліндаж, є польова кухня, а потім прилітає снаряд і всього цього немає, все погоріло. У новинах лиш скажуть про обстріл 82-мм чи 120-мм, але то лиш слова, за якими стоять знищений одяг, зброя, продукти. Нехай збережеться пакунок вермішелі, але немає вже на чому приготувати. У мого чоловіка була ситуація, коли він два тижні був без взуття, бо форми видають три: літню, осінню, зимову. А якщо згоріла, порвалася, зіпсувалася? Добре, що йому потім з взуттям допомогли волонтери

Так само і питання медикаментів. На «нулі» їх потрібно завжди багато, бо пораненого не завжди є можливість одразу відвести в шпиталь. Обстріли бувають жорстокі і щільні. І певний час не можна виходити з прикриття.

– Медикаменти і засоби особистої гігієни стоять на першому місці, туалетний папір. Також треба продукти і речі. Потрібне також насіння, як би це дивно не звучало. Бо хлопці йдуть в нічну зміну і, щоб не заснути, лузають насіння. Така механічна робота відганяє сон, – каже волонтер

Загалом історій про АТО вона може розповісти багато. Я ловлю себе на думці, що проводжу паралелі між її розповідями та книгою-збіркою есеїв письменника і АТОвця з Черкас Артема Чеха «Точка нуль», де подані також розповіді про буденне життя наших захисників з їх незручностями, перемогами, втратам і здобутками.

Волонтер розповідає, що запаси речей, ліків, їжі хлопцям на «нулі» інколи буває вкрай важко поповнити, бо, наприклад, її чоловік розташовувався на відстані 12 кілометрів від найближчого сільського магазину.

– У них бліндаж був майже під ворогом і щоб добратися до магазину, то треба було їхати або попри мінне поле, або під прицілом снайперів. Звісно, не легша ситуація в хлопців другої-третьої лінії, але вони таки можуть інколи передихнути. А на «нулі» постійна напруга та ще й волонтери туди практично не доїжджають. Ось чому «Смілянській січі» так важливо доставляти туди пакунки. І хлопці там завжди дуже раді хоч зрідка, але бачити волонтерів. На жаль, маю проблеми зі здоров’ям, інакше була б в АТО з сином і чоловіком, – каже волонтер.

Про те, що солдати справді цінують допомогу волонтерів свідчить і подяка, яку волонтер зберігає тут таки у своєму вагончику.

35432990_1667378696650495_6700859846092128256_n

Зв’язатися з волонтером Світланою Іванівною Поліщук можна за телефонами 096-377-90-50, 063-277-23-36. Необхідні для АТОвців речі з вказаного списку можна принести до неї особисто на базар «Ярославський» (Південно-Західний район міста Черкаси), номер столику під накриттям №113 (усі дні з 9 до 13-ї, крім понеділка)

Також для транспортування потрібні будь-якого розміру пусті картонні коробки.

А ще приносьте АТОвцям дитячі обереги і малюнки, яким бійці радіють на передовій.

35475044_1667354779986220_7598903830847160320_n

Автор: Назарій ВІВЧАРИК

реклама


Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
-3 #42 СОЛДАТ 03.09.2018 10:31
Цитую Ван Гог:
За останні чотири роки виникло багато питань:
1. Хтось пробував зупинити цю війну? Ні, без всяких Мінськів і спостережних груп...поїхав,написав, позвонив,домови вся,зустрівся (на вищому рівні)...ні...
2. Чи буває так що в одній половині країни війна...а в іншій половині - свято...то одне, то друге, то третє...одні плачуть,другі веселяться.
3. Чому не звільняються окуповані території? Чотири роки ведемо перестрілку...попав, поранив, вбив...де плани, де стратегія, де наступи...
4. Війна?...організована війна...нова корупційна схема і заробітки...
5. Коли ж все скінчиться? Коли зрозуміємо цінність людського життя...Коли навчимося не кричати а вирішувати...Коли навчимося домовлятися...Коли змінимо економічно-ресурсні цінності на морально-людські...

Ти "художнику" всі ці питання вовці "ху&лу" задай.Заодно з ним і спробуй домовитись.До захарченка на похорони іздив?Чи весь в заботах?Все морально-людські цінності оберігаєш. :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #41 Ван Гог 03.09.2018 08:38
За останні чотири роки виникло багато питань:
1. Хтось пробував зупинити цю війну? Ні, без всяких Мінськів і спостережних груп...поїхав,написав, позвонив,домови вся,зустрівся (на вищому рівні)...ні...
2. Чи буває так що в одній половині країни війна...а в іншій половині - свято...то одне, то друге, то третє...одні плачуть,другі веселяться...маразм...
3. Чому не звільняються окуповані території? Чотири роки ведемо перестрілку...попав, поранив, вбив...де плани, де стратегія, де наступи...граємось...
4. Війна?...організована війна...нова корупційна схема і заробітки...
5. Коли ж все скінчиться? Коли зрозуміємо цінність людського життя...Коли навчимося не кричати а вирішувати...Коли навчимося домовлятися...Коли змінимо економічно-ресурсні цінності на морально-людські...
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-1 #40 ЛЮДИНА 02.09.2018 19:20
Цитую СОЛДАТ:
Цитую ЛЮДИНА:
[quote name="СОЛДАТ"][quote name="Дудич Олена Георгіївна"]!

І хто ж це надоумив тебе назвати себе ЛЮДИНОЮ, та ще і з таким великим запізненням?Свій коментар під цим матеріалом я залишив 21.06.Відповідь від тебе - 31.08.Ждав методичку з рашки що писати? :lol:

До чого тут рашка? Пропоную не переводити з дискусії на скандал,я відповів на те. що Олена Георг правильно сказала, і взагалі має право на свою думку, а СОЛДАТ зразу адресу дайте. пояснювати зібрався, краще б тим хто краде мільйонами, і в солдат також, пояснював.
От це я й мав на увазі що треба не до простих людей чіплятись, а олігархів до відповідальност і притягувати за розвал країни, але цього ніхто не робить, ні люди ні солдати, хоча вони теж люди, І Я ЛЮДИНА як і всі.
І коли прочитав тоді і відповів, а ви все на рашку, це вже нагадує фобію.
РОЗУМУ ВСІМ І ЛЮДЯНОСТІ
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+4 #39 СОЛДАТ 01.09.2018 11:13
Цитую ЛЮДИНА:
Цитую СОЛДАТ:
Цитую Дудич Олена Георгіївна:
Я плачу кожен місяць податки на "війну", якої в нас не має. Чому я ще повинна віддавати свої кошти невідому кому?

Назвіть свою адресу Олено Георгіівно.Спробуємо Вас переконати що війна продовжується уже п"ятий рік.Та і сплату податків заодно перевіримо. ;-)

Ти б краще "захисник вітчизни" не до людей чіплявся, а захищав Україну не лише в АТО, а ще й тут, від Порошенка і йому подібних. А то Ви себе захисниками накрутили, а не бачете що Україну ми втрачаємо не в АТО, а там де війни і близько немає. І винні в цьому не АТОвці чи Порошенки, а ЛЮДИ які на це щодня дивляться, нічого не роблять, а лише показують свою "грамотність" один поперед одного в коментар!

І хто ж це надоумив тебе назвати себе ЛЮДИНОЮ, та ще і з таким великим запізненням?Свій коментар під цим матеріалом я залишив 21.06.Відповідь від тебе - 31.08.Ждав методичку з рашки що писати? :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-3 #38 ЛЮДИНА 31.08.2018 19:46
Цитую СОЛДАТ:
Цитую Дудич Олена Георгіївна:
Я плачу кожен місяць податки на "війну", якої в нас не має. Чому я ще повинна віддавати свої кошти невідому кому?

Назвіть свою адресу Олено Георгіівно.Спробуємо Вас переконати що війна продовжується уже п"ятий рік.Та і сплату податків заодно перевіримо. ;-)

Ти б краще "захисник вітчизни" не до людей чіплявся, а захищав Україну не лише в АТО, а ще й тут, від Порошенка і йому подібних. А то Ви себе захисниками накрутили, а не бачете що Україну ми втрачаємо не в АТО, а там де війни і близько немає. І винні в цьому не АТОвці чи Порошенки, а ЛЮДИ які на це щодня дивляться, нічого не роблять, а лише показують свою "грамотність" один поперед одного в коментарях...
РОЗУМУ ВСІМ!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-5 #37 Вова зі Львова 09.07.2018 23:03
Цитую катерина:
У нас здесь своя "война" - как выжить, заплатить за квартиру, купить провизию, лечиться ..., так что пусть возвращаются и посмотрят, как здесь выживать и считать эти копейки.
Довоевались... :sad: а свиньи у корыта все жируют, может пора уже здесь *************** *****?


морква в магазині 36-40 грн за кг, дорожча удвічі майже за банани (21-22 грн\кг)!
Хтось може скаже - то купуйте банани замість моркви!
Але банан до борщу не покладеш!

А хліб як подорожчав!!! Маленькі буханці по 400 грамів - 12-15 гривень! А у "Сільпо" - там і по 40-50 грн за кілограм хліба!

Звісно, є і "соціальні" сорти хліба, 700-800 грамів за 6-7-8-9 грн. Але, по-перше, той хліб не смачний, а по-друге, за день-два на ньому з'являється пліснява! З чого той "соціальний" хліб випікають тільки, що він так швидко пліснявіє?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-6 #36 Вова зі Львова 09.07.2018 22:57
Цитую Пошливы:
Я как нормальный человек чувствую, что антистец враг на содержании. Если придут те, которые миротворцы и купили военную технику в военторге, он будет в первых рядах встречающих. Это гнида, но это открытый враг, который своими комментами хочет нас приучить к мысли, что войны то и нет. Он же не придёт на похорон погибших на фронте, чтобы сказать матерям погибших о надуманной войне. Он тут воняет. Но это моральный урод.
А как мы поддаёмся на такие провокации? У всех народов помощь воинов, которые защищают твою страну - святое дело. Почему тупеем? Хорошо сказать: надо прекратить войну. Как это сделать не выиграв её? Что ж, земляки, тупейте дальше. Когда враг придёт в Черкассы, вы быстро вспомните и волонтёрку и провокатора срача...


Тобі сам народ виставив оцінку. Подумай над своїм життям, може щось у консерваторії не так?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-4 #35 Вова зі Львова 09.07.2018 22:56
Цитую Шарафутдінов Еркін.:
люди збайдужіли, втомлені, зачерствілі....Люди зубожіли,борять ся за виживання своїх сімей, почасти щоб не вмерти з голоду.Вони не байдужі, люди просто не взмозі .


Людям набридла тривала безперспективна війна. І вони "голосують ногами" проти війни.

Порошенко у передвиборній агітації 2014 року обіцяв війну\АТО завершити за два тижні.

Збрехав. Обдурив нас. Він навіть і не збирався виконувати обіцянку, бо за кілька тижнів по виборах написав, що оглянув зимову форму одягу для наших захисників, щоб не мерзли, мовляв, взимку в окопах! Тобто він навіть і не збирався завершувати війну не те, що за два обіцяні тижні, а й навіть до настання зими 2014 року, тобто це відверта брехня відвертого брехуна.
Тож нехай сам і фінансує армію, хай хоч таким чином відповість за свою брехню.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+4 #34 Факт 24.06.2018 21:50
Цитую катерина:
У нас здесь своя "война" - как выжить, заплатить за квартиру, купить провизию, лечиться ..., так что пусть возвращаются и посмотрят, как здесь выживать и считать эти копейки.
Довоевались... :sad: а свиньи у корыта все жируют, может пора уже здесь *************** *****?

А вы тетя катя давайте начинайте, а мы на вас посмотрим, не надорвитесь только от своих начинаний.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+9 #33 : 21.06.2018 17:55
По-перше, багато хто зневірився у самих волонтерах, серед яких виявився чималий відсоток бариг-зароблял. Тому багато хто знайшов для себе альтернативні шляхи допомоги бійцям напряму, без "посередників".
А по-друге, волонтерська допомога активізується буквально в десятки разів кожного разу, коли на фронті активізуються бойові дії.
Так що про "збайдужіння до війни" - це брехня. Ще ніхто не скасовував істину: хто не годує свою армію - той ризикує годувати чужу.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль


реклама Моніторинг цін
Театр