Лідія Чернюк – черкаська майстриня, яка більше восьми років займається технікою валяння, проводить майстер-класи й охоче ділиться з усіма своїм досвідом. Лідія Валентинівна – уродженка Луганщини, мешкає в Черкасах третій рік, але вже вважає це місто рідним.
Колись робота з вовною розпочиналася як хобі. Аби удосконалити свої вміння, майстриня відвідувала безліч майстер-класів, які нерідко були дороговартісними.
– У техніці мокрого та сухого валяння можна виготовляти й одяг, і картини, і прикраси, й іграшки. Якщо сукню оздобити прикрасами з вовни, звичайна річ перетворюється на оригінальну та вишукану. Охочих «творити» з вовною вистачає, – розповідає «Прочерку» Лідія Валентинівна. – Цікаво те, що на гурток «Валяниця» ходять переважно хлопці.
За словами майстрині, з дорослими на майстер-класах робили шапки, рукавиці, капці – те, що згодиться в житті, більш практичне. У галереї мистецтв проходив цикл занять, на яких навчалися робити з вовни маки. Вони виходять надзвичайно красивими.
Чимало майстер-класів пані Лідія провела для людей з обмеженими можливостями. А щосуботи в обласному Будинку учителя навчаються процесу валяння освітяни.
З цього навчального року Лідія Валентинівна почала проводити майстер-класи у техніці «вовняна акварель». Картини з вовни настільки схожі на написані аквареллю, що відразу і не зрозумієш, що це за картина. Тільки коли придивитися ближче, можна побачити, що то не мазки пензликом, а пасма вовни.
Такі картини ніжні, теплі, випромінюють особливу енергетику.
В обласній дитячій бібліотеці нині проходить виставка робіт майстрині «Дива з вовни». На ній представлені пейзажі, птахи, натюрморти і дуже багато квітів.
– Це була моя мрія – зробити виставку картин із вовни «Квіти України», – каже Лідія Валентинівна. – Але я не можу робити на замовлення. Якщо мене попросять: «Зробіть ось таке», я відмовлюсь. Картина точно така не вийде, це творчий процес, який мені повинен приносити задоволення. Адже вовна – дивовижний світ, в який я поринаю, а вимір навколо мене змінюється. Є картини, які я можу викласти за вечір, а є такі, що за кілька тижнів, і потім я придивляюсь, що можна підправити чи змінити.
Дуже багато картин купують у майстрині, чимало їх придбали за кордон. Але найбільше пані Лідія любить дарувати свої вироби.
Лідія Чернюк за освітою – педагог з 35-річним стажем, працює заступником директора з навчально-виховної роботи у Багатопрофільному молодіжному центрі Черкаської міськради.
Майстриня приїхала у Черкаси у 2016 році зі Сходу. Коли розпочалися військові дії, Лідія змушена була залишити рідне місто, в якому працювала директором школи. Спочатку жила у дітей, а потім колега запросила до себе в гості у Черкаси.
– Місто мені відразу сподобалось, я просто закохалася в Дніпро, в його могутність, – розповідає пані Лідія. – Мені пощастило, що я тепер живу і працюю тут, що чуже колись місто стало мені рідним.
Є мрія у Лідії Валентинівни – зробити виставку картин народних українських мотивів, розробляє поки цю ідею, уже є перші кроки – робота «Берегиня». А ще мріє побувати у Львові, провести там майстер-клас. Бо Львів – це теж особливе місто з незвичайною аурою.
Матеріал ініційований БФ Олександра Шевченка та Українським журфондом
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису