– Двоє моїх друзів перебувають у полоні вже 40 місяців. Вони – військові 36-ї окремої бригади морської піхоти, які захищали Маріуполь і були захоплені там. Умови їхнього утримання в полоні вкрай важкі: хлопці втратили по 30-40 кілограмів, їхній фізичний та моральний стан критичний. Вони не бачать сонця, не мають доступу до свіжого повітря, зазнають постійного морального тиску та тортур, – сказала на фотовиставці в Черкасах Галина Холод.
13 серпня у Черкаському міському Палаці молоді відбулася фотовиставка Amnesty International під назвою «Оглушлива тиша», присвячена військовополоненим, яких утримують без зв’язку із зовнішнім світом.
На відкритті виставки були присутні і ті, хто втратив близьких у війні, і ті, хто чекає повернення побратимів та рідних з полону. Кожен міг розповісти про свій біль, підтримати один одного та нагадати суспільству про людські долі за цифрами і заголовками.
– Ця виставка виникла під час нашого дослідження порушень прав військовополонених у полоні рф. Працюючи над історіями та спілкуючись із сотнями людей, ми зрозуміли: не хочемо зводити все до сухих цифр. Прагнули показати реальні історії родин – бо важливо, щоб світ почув не лише про тих, хто перебуває в полоні, а й про те, через що проходять їхні близькі, – розповіла в коментарі «Прочерку» координаторка медіа та кампаній Amnesty International Ukraine Валерія Бурлакова.
Виставку вже показували в різних містах України, зокрема в Києві, а також за кордоном – на Тайвані та в Осло. Представлено 11 історій, але вона не є статичною: іноді додаються нові розповіді або доповнюються існуючі свідченнями тих, хто щойно вийшов із полону, додала Валерія Бурлакова.
Мати полеглого військового Анна Дерев’янко також долучилася до ініціативи. Вона – одна з організаторок щотижневих акцій на підтримку військовополонених, які щонеділі відбуваються в центрі Черкас. Анна чекає з полону побратима свого сина.
– Я втратила єдиного сина. Дев’ять місяців чекала на його тіло. Тепер, окрім живих полонених, борюся і за тих, хто загинув у неволі. У нас багато хлопців, яких досі не поховали, чимало безвісти зниклих. На акціях ми говоримо і про це. Зібралися, щоб підтримувати одне одного, розповідати про наш біль усьому світу, не лише черкащанам.
Триватиме виставка протягом місяця, кожен охочий може відвідати її до 18 вересня.
Юлія Капуш
реклама
