Нищик: У селах вигрібають останніх трактористів

Є речі, які мене невимовно дивують. Чемпіонат України з футболу. Мільйони доларів йдуть на утримання дорогих іграшок, якими є професійні футбольні клуби. Так, це приватні гроші, але чим тоді витрати на існування футбольної команди різняться від розпіареного весілля мажорів-прокурорів на Львівщині. І там, і там витрачають на розваги свої гроші.

Незрозумілий статус професійних футболістів в Україні. Багато хто з них виїхав за кордон, заробляє сотні тисяч євро щомісяця, кидає якусь кістку на волонтерку, щоб менше .изділи. А ті футболісти, що грають в м'яча в Україні? Скілько з них мобілізовані? В нас зараз є щонайменше 600 професійних футболістів. Дядьки призовного віку з відмінним здоров'ям. Батальйон, якому було б що захищати.

В селах вигрібають останніх трактористів. Подекуди немає кому за кермо комбайна сісти. Але містами вештаються тисячі менеджерів, консультантів, торгових агентів, зникнення яких на "економічному фронті" ніхто не помітить, а їхню роботу прекрасно виконають і жінки.

Звідки в нас з'явилося стільки бажаючих чоловіків-педагогів? Подекуди чоловіки дають хабарі, щоб стати на педагогічну бронь. Ніхто цього не помічає? Згадайте, скільки в школі, де навчаються ваші діти, з'явилося нових вчителів-чоловіків.

Питання броні взагалі цікава річ. Я розумію, що без дяді Толі-сантехника, електрика, зварювальника, бульдозериста ніяк. А нашо бронь Толі- завідуючому канцелярії якогось "Теплокомун" чи "Водоканалу"? Яка його стратегічна роль? Що цей папероносець робить? Більш того, якщо він спеціаліст в паперах, то в ЗСУ його цінитимуть на вагу золота. Вміючі люди потрібні, за нього битимуться. Ну або ж він тупий баран, якого туди прилаштував тато. А нашо бронь тупому барану, ще й платити йому заробітну плату?

Скільки нових посад електриків, сантехніків і т.п. з'явилося по лікарнях? В лікарню електрик-біженець на "Кемрі" приїжджає. Бронь. Хто і коли зізнається, за скільки прилаштував знайомого під бронь?

Студенти за 30 - унила парадигма системи освіти, яка ще раз доводить: потрібно скорочувати кількість ВНЗ, контролювати якість освіти і освітнього процесу. Ми в умовах війни даємо бронь десяткам тисяч ухилянтів, а вони за це платять зарплату сотням викладачів та адміністрації ВНЗ. Але це не шлях до якості освіти. Та й не намагання її отримати.

Чи вірю я в те, що жоден з депутатів Черкаської обласної, міської, районної рад не потрапляв в поле зору ТЦК? Потрапляв. Порішали. Табу. Всі депутати, що в ЗСУ - добровольці. А решта служити не хочуть, то їх і не беруть. Я знаю багатьох, хто теж не хоче, але вже рік рідних не бачив, бо не депутат. А це відверта х*рня. Претендуєш на роль обранця - показуй приклад. Якщо ти в цивільному житті не зайнятий тим, що кожного дня волонтериш для ЗСУ - йди до війська. Колеги допоможуть служити. І я не іронізую. Саме знайомі з колишнього політичного життя витягують мої фінансові збори: донатять десятками тисяч, купують спорядження, забезпечують логістику. Але таких одиниці. Решта просто перечікує.

Допис навіяно вчорашнім спілкуванням з друзями, що в цивільному житті. У всіх трьох бронь. Двоє в галузі педагогіки вже більше десяти років, третій на залізниці вже років 15 працює на не останній посаді. Хлопці підшукують підрозділи, розпитують деталі. Відмовлятимуться від броні.

З якою охотою їхні місця займуть ненароджені для війни.

 Ярослав Нищик, захисник України, екссекретар міськради,

ексдепутат Черкаської міськради

*Допис з "Фейсбуку"