Ухвалення законопроекту щодо змін до Кодексу законів про працю, з яким нещодавно виступило Міністерство соціальної політики, є неприйнятним. Адже ставить під загрозу діяльність усієї ІТ галузі, яка у 2018 році посіла вже 2 місце серед експорту послуг, займаючи понад 20% від усіх послуг, що експортуються Україною.
Як ідеться у заяві айтішників, модель трудового законодавства України 1971 року є застарілою і не може враховувати потреби технологічної індустрії, яка розвивається в Україні дуже швидкими темпами. Саме спрощена система оподаткування для приватних підприємців є прозорою, що дозволяє тисячам ІТ-фахівців та сотням ІТ-компаній в Україні працювати легально та без надмірної бюрократії.
Окрім того, у кластері наголошують на принциповій відмінності ІТ галузі від інших. Зокрема, вона полягає у співвідношенні структури витрат на оплату послуг контракторів до всіх витрат. Якщо на виробництві витрати на фонд оплати праці можуть становити 3-5-15%, то у ІТ компанії вони можуть сягати і 90%. Саме тому більшість аутсорсингових компаній не будуть в змозі працювати з податковим навантаженням, передбаченим для найманих працівників.
Слід додати і інші відмінності – аутсорсингові ІТ компанії не є споживачами наданих фрілансерами послуг, а скоріш організовують і супроводжують процес їхнього надання кінцевим клієнтам, по суті виступаючи агентами на ринку.
На думку юриста черкаської IT компанії SPD Ukraine Миколи Кудрявцева, додаткове податкове навантаження може зробити ІТ ринок України не конкурентним, а українські ІТ компанії – не такими цікавими для самих спеціалістів.
– ІТ – це сфера зі світовою конкуренцією. І не секрет, що її успіх в Україні частково пов’язаний із тим, що тут відносно низьке податкове навантаження для фрілансерів. Саме тому ІТ галузь стабільно росте, приносить мільярди на рік. Якщо держава зробить такі різкі рухи, це стане сигналом для цілої галузі: держава нам не рада, – переконаний Микола Кудрявцев.
Водночас ІТ спеціалісти відкриті до вдосконалення законодавства, адже наявне є застарілим. Однак такий варіант можливий лише після широкого обговорення з бізнесом.
– Часто українські стартапи звинувачують у тому, що вони реєструються в США чи інших країнах. Але по факту це відбувається не через непатріотичність чи бажання компаній уникнути сплати податків. На жаль, сьогодні законодавство України сильно відстає від вимог, які диктує ринок. Серед ключових проблем – питання прав на інтелектуальну власність і захист прав інвесторів, а також застаріле трудове законодавство, – говорить технічний директор компанії Master of Code Богдан Сергієнко.
реклама
