У Черкасах відбулася публічна дискусія про час заснування міста

Про публічні наукові дискусії черкащани раніше лише читали в книжках. 15 вересня вони могли побачити це видовище своїми очима: в обласному краєзнавчому музеї обговорювали час та обставини виникнення міста Черкас.

Приводом для дискусії став вихід книги Дмитра Куштана і Валерія Ластовського «Археологія та рання історія Черкас», яка здійснила справжній фурор серед істориків та любителів історії.

Автори видання відкидають панівну раніше версію про те, що Черкаси виникни наприкінці ХІІІ ст., і їхня назва пов’язана з кавказьким народом «черкеси». На думку Дмитра Куштана і Валерія Ластовського, яку вони підтверджують результатами археологічних розкопок, місто виникло як литовський прикордонний замок у другій половині XIV ст., а походження назви слід шукати не в азійських, а у європейських мовах.

Натомість, доцент Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького Юрій Михайлюк, відзначивши високий науковий рівень монографії Куштана і Ластовського, закликав не відмовлятися остаточно від традиційної версії, яка має свою доказову базу. Що ж до браку археологічних даних кінця ХІІІ – першої половини XIV ст., то, за словами Юрія Миколайовича, це можна пояснити малою кількістю розкопок, проведених у місті.

Відомий черкаський археолог та краєзнавець Михайло Сиволап зазначив, що концепція причин виникнення Черкас, викладена Дмитром Куштаном і Валерієм Ластовським, здається йому більш переконливою, ніж його власна (яка передбачає виникнення Черкас ще за часів Київської Русі). А от версія про те, що назва «Черкаси» утворилася в давнину в карпатському регіоні від коренів двох стародавніх європейських мов – іллірійської («чрха» - чорна ріка) і фракійської («кас» - чистий, прозорий), й у ХIV ст. була перенесена на нове наддніпрянське місто, здається Михайлові Павловичу не надто переконливою.

– Але ця оригінальна гіпотеза повинна посісти почесне місце серед інших гіпотез про походження назви Черкас, – вважає Михайло Сиволап.

Цікаву доповідь про історію містобудування Черкас зробив архітектор Федір Гонца. Науковці погодилися, що археологічне дослідження Черкас, особливо її найдавнішого центру (Дзелень-гора між вулицею Розкопною і узвозом Старособорним (колишнім спуском Островського), слід продовжити, а особливо важливо зберегти цю територію від безконтрольної забудови для майбутніх археологів.

Нагадаємо, професор ЧНУ Анатолій Чабан, який у 1980-х роках очолював комісію із визначення часу заснування м. Черкас, розповів про причини, чому тоді вирішили, що Черкасам – 700 років.