реклама
5TV

Про публічні наукові дискусії черкащани раніше лише читали в книжках. 15 вересня вони могли побачити це видовище своїми очима: в обласному краєзнавчому музеї обговорювали час та обставини виникнення міста Черкас.

Приводом для дискусії став вихід книги Дмитра Куштана і Валерія Ластовського «Археологія та рання історія Черкас», яка здійснила справжній фурор серед істориків та любителів історії.

Автори видання відкидають панівну раніше версію про те, що Черкаси виникни наприкінці ХІІІ ст., і їхня назва пов’язана з кавказьким народом «черкеси». На думку Дмитра Куштана і Валерія Ластовського, яку вони підтверджують результатами археологічних розкопок, місто виникло як литовський прикордонний замок у другій половині XIV ст., а походження назви слід шукати не в азійських, а у європейських мовах.

Натомість, доцент Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького Юрій Михайлюк, відзначивши високий науковий рівень монографії Куштана і Ластовського, закликав не відмовлятися остаточно від традиційної версії, яка має свою доказову базу. Що ж до браку археологічних даних кінця ХІІІ – першої половини XIV ст., то, за словами Юрія Миколайовича, це можна пояснити малою кількістю розкопок, проведених у місті.

Відомий черкаський археолог та краєзнавець Михайло Сиволап зазначив, що концепція причин виникнення Черкас, викладена Дмитром Куштаном і Валерієм Ластовським, здається йому більш переконливою, ніж його власна (яка передбачає виникнення Черкас ще за часів Київської Русі). А от версія про те, що назва «Черкаси» утворилася в давнину в карпатському регіоні від коренів двох стародавніх європейських мов – іллірійської («чрха» - чорна ріка) і фракійської («кас» - чистий, прозорий), й у ХIV ст. була перенесена на нове наддніпрянське місто, здається Михайлові Павловичу не надто переконливою.

– Але ця оригінальна гіпотеза повинна посісти почесне місце серед інших гіпотез про походження назви Черкас, – вважає Михайло Сиволап.

Цікаву доповідь про історію містобудування Черкас зробив архітектор Федір Гонца. Науковці погодилися, що археологічне дослідження Черкас, особливо її найдавнішого центру (Дзелень-гора між вулицею Розкопною і узвозом Старособорним (колишнім спуском Островського), слід продовжити, а особливо важливо зберегти цю територію від безконтрольної забудови для майбутніх археологів.

Нагадаємо, професор ЧНУ Анатолій Чабан, який у 1980-х роках очолював комісію із визначення часу заснування м. Черкас, розповів про причини, чому тоді вирішили, що Черкасам – 700 років.

 

реклама

Коментарі  

 
+1 #4 Порада 19.09.2016 08:35
Цитую Українець:
Історія рідного міста має бути доступною та цікавою......потрібно шукати способи донесення цієї історії до людей, а не консервувати її в "академічних розмовах". Народ який знає свою історію розуміє яке має бути його майбутнє. Потрібно бути ближчими до людей! П.С. Варто проводити побільше таких заходів, зокрема піднімати тему гербу нашого міста, адже те що є це пережиток москальсько-радянської епохи! Шукаємо своє!

Щоб було що "доносити до людей", то потрібна рутинна, виснажлива наукова робота в пошуках джерел, їх опрацювання та наукової апробації. А вже тоді популяризувати вивірену і об'єктивну інформацію. У справжній науці треба плуга перти. А чіпляти ярлики, не вникаючи в суть проблеми - великого розуму не треба. А щодо герба, то він затверджений у 1995 році.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+8 #3 qshtan 18.09.2016 19:24
Дійсно, нащо публічність? Тихом-нишком потрібний результат визначить партноменклатур а (Черкаси-700), або губернатор (Водяники-650).
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+8 #2 Українець 18.09.2016 19:04
Історія рідного міста має бути доступною та цікавою......потрібно шукати способи донесення цієї історії до людей, а не консервувати її в "академічних розмовах". Народ який знає свою історію розуміє яке має бути його майбутнє. Потрібно бути ближчими до людей! П.С. Варто проводити побільше таких заходів, зокрема піднімати тему гербу нашого міста, адже те що є це пережиток москальсько-радянської епохи! Шукаємо своє!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #1 Магістр 2016 18.09.2016 15:17
Дійсно, що видовище. Публічні дискусії більше підходять політикам, які без піару існувати не можуть і по ходу дискусії переконують електорат, придумують аргументи. А серйозні наукові дискусії мають відбуватися у колі фахівців (конференції, публікації) і не для видовища, як вказано у статті, а для обгрунтоваго результату.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

Loading...
реклама Хінкалі
реклама
Моніторинг цін
Театр
Loading...