24 грудня з нагоди відзначення 80-річчя від дня народження борця за незалежність України, одного з лідерів українського правозахисного руху, Героя України В'ячеслава Чорновола відбулась поїздка делегації з Шполянщини до садиби-музею в село Вельхівець Звенигородського району.

DSC03378

В складі делегації делегації яка  приїхала вшанувати нашого земляка, людину яка пробудила Україну були: Голова Шполянської РДА В. М. Потапенко, голова районної ради О.М. Козуб, заступник голови РДА О.М.Шпиця, начальник відділу культури і туризму Шполянської РДА

А. І. Лозовий, представники громадськості  шанувальники В.М.Чорновола. Серед тих хто приїхав до садиби музею були і перші рухівці, зокрема,  С. М. Мазурик, В.Л. Слюсар,  С.М.Бондар.

Приємно було бачити  серед учасників делегації і непересічну особистість, колишнього голову Шполянської районної організації Народного  Руху України, делегата Другого та Третього з’їздів,Станіслава Миколайовича Мазурика.

Під час бесіди з’ясувалось, що колишній завідувач райвно через свою громадсько-політичну позицію був змушений працювати на свинофермі.

Проте належно був поцінований організаторами національно визвольної боротьби.

В його пам’яті зберігаються спомини про політичне протистояння тих років. Другий з’їзд Народного Руху  незабутній  для його делегатів, зокрема із Шполянщини. Хвилюючі хвилини і години єднання українських патріотів, які виборюють незалежність України.

До нині Станіслав Миколайович пам’ятає полум’яний  виступ  виступ В.М.Чорновола сповнений прагненням до кінця  боротися за вільну Україну.

В його житті боротьба за правду, справедливість, з тодішньою елітою району привела до того, що Станіслав Миколайович був звільнений з посади тоді вже заступника редактора за підтримку трудових колективів в їх боротьбі із зловживанням владою керівників.  Станіславу Миколайовичу доводилось самостійно «викручуватись», щоб утримувати сім’ю. Влаштувався сторожем  в п’ятій школі, але відразу ж  був звільнений, довше вдалося попрацювати доглядачем  на свинофермі районної  лікарні до її ліквідації. Потім робота в лісництві, райагробуді, та на «шабашці» в будівельній галузі. Проте очолюваний ним районний Рух  на Шполянщині розростався, справляв все більш потужніший вплив на людей. Рухівці району як і всієї України наближали незабутню подію-проголошення незалежності України. Хоч і не мало їх звільняли з роботи, переслідували, дискредитували. Мітинги, суботники, поїздки на громадські заходи в Черкаси, Канів, Київ, Новомиргород, поширення рухівської преси в районі та багато іншого слугували майбутньому  утвердження української ідеї.

Пам’ятний Станіславу Миколайовичу і третій з’їзд Руху, і відчайдушні намагання Вячеслава Максимовича зберегти єдність, убезпечити його від росколу.

Незабутній  для шполян  приїзд В.М.Чорновола в Шполу на прохання рухівців як кандидата в президенти України. Його непохитна воля у відстоюванні української ідеї,  надихала всіх,  на боротьбу за незалежність України.

Станіславу Миколайовичу «повезло» коли О.А.Захаренка, директора Сахнівської середньої школи, Корсунь Шевченківського району обрали народним депутатом СРСР. Він призначив його своїм помічником-секретарем. Це дало можливість більше займатись рухівською діяльністю впродовж  двох років.  В минулому Станіслав Миколайович працював зав райвно, і спільно з уславленим директором видав дві книги «Виховання громадянина»,та «Школа над Россю» Ось чому Олександр Антонович всупереч райкому призначив його своїм референтом.

Розпався Союз, стала незалежною Україна а боротьба з компартією продовжувалась. І знову вона була непростою. Безробітний С.М.Мазурик продовжував відстоювати  ідеали В.М. Чорновола. Зокрема був редактором рухівської газети «Поклик долі», під час Помаранчевої революції «Голосом Народу» а згодом газети «Шполянщина геграфічний центр України». Для нього взірцем служив і служить життєвий подвиг В.М.Чорновіла  до речі він його  ровесник .  Станіслав Миколайович і нині продовжує педагогічну діяльність- навчає гончарній справі гуртківців станції юних техників, активний в громадських справах, продовжує займатись журналістикою. Він вважає, коли б не знищили Вячеслава Максимовича його б обрали люди своїм президентом, і тоді  прискорились би  наші кроки до дійсного народовладдя. І все більшою була б турбота про  простих людей, покращення їх добробуту, повніше   утверджувалась б українська нація як титульна, дієвіше  зміцнювались  могутність та авторитет України.  І звичайно Народний рух України, як партія,  набагато  більше зробив би для зростання України.

Голова Громадської ради при Шполянській РДА  Ігор Зачепа

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат

bigmir)net TOP 100