За словами голови обласної організації АПУ Віктора Полозова, семінар став у пригоді передусім фермерам, адже вони мають обмежений доступ до кредитних ресурсів: банки дуже не охоче кредитують тих, хто обробляє менше 300 га.
– Разом із, тим таких господарств у нас більшість. Загалом, близько 80 відсотків фермерських господарств Черкащини мають менше 500 гектарів ріллі. Найчастіше їм нема що внести в заставу, щоб отримати необхідні кредити, – зауважив Віктор Олександрович. – Крім того, в Україні немає аграрної біржі, через яку агровиробники могли б отримувати кошти під майбутній урожай.
За словами заступника голови обласної організації АПУ Валерія Перепелиці, державні програми підтримки фермерських господарств не досконалі, але цінні вже тим, що Уряд нарешті повернувся обличчям до фермерів. За результатами цього року Кабінет Міністрів планує удосконалити ці програми, зробивши кредитні кошти для фермерів доступнішими.
– Аграрний сектор – одна із небагатьох галузей економіки України, яка є прибутковою. Тому ним цікавляться і державні, і комерційні банки. Крім програми державної підтримки сільгоспвиробників, існують і програми, розроблені окремими банками, – зазначив Валерій Перепелиця. – Але банки намагаються працювати із великими сільгоспвиробниками й видавати не надто довгострокові кредити. У таких умовах фермерам дуже важко працювати, особливо тим, хто обрав для себе садівництво чи тваринництво – там без «довгих грошей» не обійтися. А в нас довгострокові кредити на термін, більший від 5 років, ніхто не дає. І то вимагають великі застави.
Недоступність кредитних фінансових ресурсів – це один із найголовніших чинників, що стримують розвиток сільського господарства в Україні. Особливо це стосується тваринництва, овочівництва та садівництва, адже більше половини цієї продукції в Україні виробляють дрібні сільгоспвиробники. При цьому для них не створено належних умов праці: вони не мають ринкової інфраструктури, доступу до кредитних ресурсів, до нових технологій. Усе це приводить до «агрохолдингізації» сільського господарства України, ускладнення демографічних та соціальних проблем.
– Отже, під час свого семінару ми намагалися звести докупи банкірів і дрібних сільгоспвиробників. На жаль, відразу ці проблеми розв’язати неможливо, адже ключові рішення ухвалюють не місцеві керівники банківських структур, а їхні столичні очільники. Але сидіти склавши руки теж не можна. Не може сільгосппідприємство чекати рішення щодо кредиту впродовж кількох місяців. Це неприпустимо, – наголосив Валерій Перепелиця. – Тож ми спробували звернути увагу банків на проблеми, які існують у сільському господарстві. Сподіваємося, це сприятиме поліпшенню співпраці на Черкащині між банками і фермерами.
Фото Богдана Карнарука
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису