реклама

реклама

Лише близько 7% коштів, які в Україні виділяються на ті чи інші потреби, реально спрацьовують. Решту 93% з’їдає непомірно роздутий державний апарат і корупція.


Про це під час зустрічі з черкащанами розповів Іло Глонті, один із наймолодших представників команди грузинських реформаторів, запрошеної для підтримки українських перетворень. У Грузії пан Глонті входив до числа сподвижників архітектора тамтешніх реформ Кахи Бендукідзе. В Україні став радником міністра охорони здоров’я Сандро Квіташвілі, а зараз працює в міністерстві юстиції.

На переконання Іло Глонті, запровадження реформ в Україні дозволить у багато разів збільшити можливості державного бюджету, який нині з’їдають неправильно побудований державний апарат, «відкати» й інші прояви корупції.

Пан Глонті розповів і про те, які саме реформи перетворили Грузію із країни-аутсайдера на одну із найкращих країн для ведення бізнесу в світі.

– Якщо ви думаєте, що в Україні грузинські рецепти не пройдуть... Можливо, і не пройдуть, я не знаю. Але я вірю в ці принципи! – переконував слухачів грузинський гість.

Досвід реформ у Грузії складається із реформи освіти, запровадження фінансової стабільності (бездефіцитний бюджет, низька інфляція, зменшення державного боргу, стабільна валюта), поліпшення бізнес-клімату (збереглося лише чотири види податків), боротьби з корупцією (спілкування людини з чиновниками мінімізоване), реформування державного апарату.

Але загальна «філософія реформ» полягає в орієнтації на потреби не тих чи інших інституцій, установ чи закладів, а конкретної людини.


Приміром, у Грузії тепер відсутнє державне фінансування науки та навчальних закладів. Уся вища освіта в цій країні винятково платна. Разом із тим, це не позбавляє талановитих молодих людей можливості навчатися безкоштовно. Так, зовнішнє тестування дає можливість не вступати до того чи іншого вишу, як у нас, а отримувати державну субсидію на навчання. Ті, хто склали тестування найкраще, отримують сертифікат на більшу суму, ті, хто гірше – на меншу, а ті, хто ще гірше – взагалі не отримують, і при вступі мусять усю суму сплачувати із власної кишені. Відповідно, університети зацікавлені в найкращих абітурієнтах, у тому числі й із економічних міркувань. Що більше виш набере розумних хлопців і дівчат, тим краще буде його фінансове становище.

За схожим принципом фінансується й система охорони здоров’я. Лікарні не отримують державного фінансування, зате певні кошти надаються пацієнтам, і вони можуть обрати найприйнятніший для себе лікувальний заклад. При цьому невідкладну допомогу отримують усі, державну допомогу на медогляди – екстремально бідні й просто бідні люди, а решта страхуються у страхових компаніях на ті чи інші суми залежно від своїх потреб і можливостей.

Аналогічно – й із пенсіями. У Грузії переконані, що бюджетні кошти повинні використовуватися винятково на допомогу тим, хто її потребує, а не на виплати тим, хто її заслужили в процесі роботи і мають певний статус. Таким чином, мінімальну пенсію (приблизно сто доларів) отримують усі пенсіонери, а інші соціальні доплати – лише ті, хто їх реально потребує через життєві обставини.

Взагалі, у Грузії ліберальний принцип свободи особистості доведений мало не до свого логічного завершення. Грузини переконані: там, де є державне регулювання, обов’язково присутні нераціональні витрати коштів і корупція. Тому регулювання зведене до мінімуму – як в економіці, так і в інших сферах.

Стандартів освіти немає, і кожний навчальний заклад встановлює їх для себе сам. Для влаштування на роботу (навіть медика чи педагога) вища освіта не є обов’язковою, а за якість надання послуг – медичних, освітніх тощо, відповідає працедавець. Диплом потрібний не через встановлені законом правила, а для того, щоб працедавець бачив, який виш закінчив претендент, а отже можна довіряти його знанням чи ні. Таким чином, не потрібно платити зарплату тисячам чиновників системи охорони здоров’я чи освіти, не потрібно слідкувати, чи братимуть ці чиновники хабарі. Всі питання регулює ринок.

Трудове законодавство практично відсутнє. Профспілки у Грузії розпущено, оскільки для захисту прав працівників достатньо справедливого суду. До речі, всіх суддів, прокурорів і поліцейських ще на початку реформ було звільнено, і на їхні місця набрано нових людей.

Щоб забрати в держави регулюючі функції, в Грузії приватизовано усі підприємства і всі землі, включно з лісовим фондом. Від цього ліси не постраждали, а як раз навпаки: власники піклуються про їх збереження.

– Треба продавати все, крім совісті, – переконаний Іво Глонті.

І, зрозуміло, радикальна реформа відбулася у державному апараті Грузії, який скоротився на 50 відсотків. Це, однак, не означає, що скоротили половину чиновників. Насправді звільнили майже всіх, просто на деякі посади потім взяли нових людей. Зарплату при цьому підняли в 15 разів, щоб у держслужбовців не було спокуси брати хабарі. Але встановили й жорсткі покарання за корупційні вчинки.

– Звідки беруться кандидати на виборні посади, які підкуповують виборців? Це – кандидати, які йдуть на вибори не щоб працювати, а тому, що на посада приносить зиск. Не буде корупції, не буде надмірної бюрократії – не буде й підкупу на виборах, – вважає Іво Глонті.

На переконання експерта, таких реформ сьогодні конче потребує й Україна. Нині стоїть питання про її виживання, тому думати про можливі побічні ефекти цих реформ уже пізно. Реформи треба робити!

– Зараз треба виходити з того, що кожен чиновник в Україні повинен стати перед вибором: або підтримати реформи, або сісти в тюрму! – емоційно зазначив пан Глонті.

Разом із тим, кожен реформатор повинен розуміти, що внаслідок реформ постраждає чимало людей, які отримували державні кошти, хоча реально й не потребували цього. Ці люди, а їх дуже багато, на виборах за реформаторів не голосуватимуть.

– Ми зрозуміли, що реформаторів на новий термін не переобирають. І не розраховували на це. Весь період нашого перебування при владі в Грузії нас сварили, проти нас мітингували й кидали в нас гнилими помідорами. Але ми були переконані, що все робимо правильно. На виборах 2012 року ми програли. Але зараз наша команда знов набирає популярності, тому що люди зрозуміли, хто був насправді правий. І на виборах 2016 року сподіваємося на успіх! – наголосив Іво Глонті.

А на запитання, чи мають шанси на успіх українські реформатори, він наголосив, що люди, готові проводити ці реформи є, і шанси на успіх також є. Особливі надії експерт покладає на Антикорупційне бюро і на реформи в окремих галузях, успіх яких повинен продемонструвати правильність обраного шляху.

– Українським реформаторам (а я зараз не хотів би називати прізвища) лише потрібно трохи більше сміливості. Й тут реформам необхідна підтримка громадян! – наголосив пан Глонті.

реклама

Коментарі  

 
-1 #17 О.ЧУПРИНА 30.01.2015 01:09
Розумію учасників обговорення,але давайте шукати позитив навіть у самих абсурдних речах.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #16 адекватний 29.01.2015 23:00
А що Грузії ці великі профі не потрібні що їх нам вже ставлять в царі ? Щось не бачив я в рейтингу самих багатих грузин?? Це зрада державі шановні майданопомірков ані.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #15 адекватний 29.01.2015 22:57
Повна здача державних інтересів посіпакам американським. Тобто це ми для того зруйнували державу щоб нами керували волохаті нестрижені грузини ???? Не пора чи задуматись за ким пішли.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #14 Олександр 28.01.2015 15:00
Трохи міліцію реформували, збудували тисячу км хороших доріг і вже можна вчити Україну, яка в 11раз більша за Грузію. Ну прямо злості не вистачає на нинішню владу. Он Кличко вже докерувався в Києві на 28 січня..... І це чекає всю місцеву владу, особливо великих міст. Тоді й воєнний стан не врятує. Села терплячіші, але й там визріває невдоволення.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+4 #13 А-320 28.01.2015 10:01
Цитую Олександр:
Я теж вражений, чому грузини свою Грузію на новий Сінгапур не перетворюють. а чомусь пруться в Україну. Маразм якийсь. Всі бізнесмени Грузії живуть на торгівлі з Росією, а нас чого будуть вчити????????????????????????????


Мандаринами торговать!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #12 Олександр 27.01.2015 00:01
Я теж вражений, чому грузини свою Грузію на новий Сінгапур не перетворюють. а чомусь пруться в Україну. Маразм якийсь. Всі бізнесмени Грузії живуть на торгівлі з Росією, а нас чого будуть вчити????????????????????????????
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+7 #11 ЛВВ 22.01.2015 13:56
У грузинів є щось хороше, є погане. Треба думати і брати краще. Пенсійна реформа просто ж....
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+13 #10 Ginza Projects 22.01.2015 13:34
Так грузини допоможуть, розікрасти шо зосталось.Бо 59 відсотків грузинів сидить у Россіі.Навіть грузинські злодії втекли з історичної батьківщини.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+11 #9   22.01.2015 13:21
Вислуховувати можно кого завгодно та що завгодно, але думати, критично переосмислювати , робити свої висновки та втілювати в життя на їх основі вже свої плани, кожний повинен сам за себе. Тільки от в цьому випадку за свої діла й буде відповідати кожний особисто, а не порадники.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+11 #8 Небайдужий 22.01.2015 13:13
Виходить у нас не має розумних українців, ми не здатні побудувати правову і економічно процвітаючу державу. Тільки грузини здатні це зробити. Соромно, дуже!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100