реклама

реклама

Під час повномасштабного вторгнення робота українських журналістів наповнилася новими викликами, проблемами та зобов’язаннями. Саме завдяки журналістам світ знає правду про жорстокість й несправедливість війни, яка забирає життя та руйнує долі тисяч наших людей. Журналісти показали світу справжнє обличчя “руського міра”, героїзм і стійкість ЗСУ та українського народу.

WhatsApp Image 2023-11-25 at 10.45.37 (11)

Варто не забувати про те, що вторгнення загарбників в Україну ознаменувало новий етап жорстоких репресій проти медійників. Стало зрозуміло, що українські новинарі — це одна з бажаних мішеней для окупантів. Із 24 лютого 2022 року проти журналістів та медіа було скоєно понад 500 злочинів країною агресоркою на території України. Щонайменше 15 журналістів тимчасово окупованого Криму перебувають у в’язницях за сфабрикованими справами, терористичними статтями або матеріалами про зберігання зброї чи вибухівки. Крім того, понад сто регіональних медіа на тимчасово захоплених територіях змушені були припинити роботу через погрози, знищення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації.

Крило війни не оминуло й Черкащину. У боротьбі за волю загинули медійники, що стали на захист Батьківщини. Назавжди в пам’яті закарбовані імена наших колег — Євгена Старинця, Романа Чорномаза, Сергія Заїковського, Павла Тимошенка й Володимира Мукана.

Попри всі загрози й виклики сьогодення на Черкащині є медійники, які раніше створювали розважальний контент, інформували про події в спорті та писали на гострі теми, а тепер стали героями історій про захисників країни.

Четверо журналістів з Черкас практично з перших днів війни об’єдналися у волонтерську родину. Спочатку вони збирали гуманітарну допомогу, реагували на всі запити, намагалися допомогти всім — і цивільним з регіонів, близьких до фронту, й, звісно, військовим.

Є серед наших колег й ті, хто за покликом серця не залишив власну справу, а робить величезний внесок в утвердження справедливості й встановлення правди. Щобільше, їхня робота вже зараз має величезний вплив і допомагає Україні вистояти під час непростих умов.

Журналісти видання «ВиЧЕрпно» поспілкувалися з черкаськими медійниками, які доносять правду про війну в країні, зокрема, й міжнародній спільноті через свої публікації та творчість.

Назарій з першого курсу університету пішов працювати в газету, потім на радіо, телебачення, а наразі він очолює черкаське інтернет-видання. Відтак чоловік в журналістиці з 2003 року.

Медійник пригадує, що найбільший сплеск відвідуваності видання був за часів Майдану, адже його колектив активно висвітлював протести, які відбувалися в Черкасах.

2-1536x864

Жахлива війна для Назарія почалася ще задовго до 24 лютого 2022 року.

«Якщо говорити про війну, то для мене це все почалося ще у 2014-му. Я вже тоді намагався доносити до суспільства інформацію про наших захисників, їхню реабілітацію, протезування та переселенців», — пригадує Назарій Вівчарик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КАРАТИСТ ЗІ СХОДУ: У пошуках правильного шляху

За кілька днів до повномасштабного вторгнення журналіст був у відрядженні в Києві, після повернення підготував матеріал про черкаського захисника Григорія Мохуренка, який має орден «За мужність» ІІІ ступеня та медаль «За військову службу Україні».

«Григорій якось зміг вселити в мені впевненість тоді. Він казав, що ми всі справимося, ворогові не вдасться пройти, але ніхто не очікував саме такого великого масштабу бойових дій», — розповідає Назарій.

1671049562364

Масштаб був дійсно на той час страшний. Оскільки журналіст за станом здоров’я не придатний для військової служби, він почав шукати варіанти, де він зміг би бути корисним. Відтак він відвіз свою родину в село, а сам долучився до різних волонтерських рухів.

«У Черкасах тоді формували групи захисників, які мали їхати на фронт, а в місто, разом з тим, приїжджали переселенці з різних областей України. Якщо зараз ВПО оговталися й мають з собою хоч щось, то на початку вторгнення вони приїхали просто без нічого. У той час я розвозив для людей продукти й інші необхідні речі», — ділиться своїми спогадами журналіст.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Черкаська область як хаб для ВПО

Видання «Прочерк» не зупиняло свою роботу ні на день. Журналісти відчували обов’язок перед аудиторією, щоб інформувати — переважно з дому, а ще частіше — з укриттів. Відтак редакція стала своєрідним координаційним центром для людей.

«Ми, журналісти, знаємо дуже багато інформації, про все. Я знав, що певна школа в Черкасах готує харчування, тому просив ці страви, продукти в них, щось докупляв ще й віз туди, де збиралися наші черкаські військові. Ми збирали й передавали одяг, харчові продукти й засоби особистої гігієни для переселенців. Доводилося шукати для військових і наколінники, тактичні жилети, глушники на автомат, тепловізори. Ми робили все, аби бути корисними для тих, хто потребує допомоги», — пригадує Назарій.

Окрім волонтерської діяльності Назарій паралельно розв’язував робочі питання. Безумовно, змістове наповнення сайту видання «Прочерк» було зосереджене на війні, але з’явилося дуже багато викликів у соціальних мережах. Люди шукали швидких новин, тому обирали для себе різноманітні Телеграм-канали, які не завжди транслювали правдиву інформацію. Журналісти в той час мали перед собою справжній виклик — у погоні за оперативністю не втратити баланс точності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вівчарик: Працюємо і як джерело інформації, і як координаційний центр

Медійник розповідає, що відчував перед собою особливу відповідальність й намагався сповна використати свої зв’язки, напрацьовані з роками. Адже окрім «Прочерку», чоловік вже публікувався на закордонних ресурсах.

Відтак публікації про війну в Україні з’явилися на платформі англійського видання «openDemocracy». Окрім того, журналіст опублікував свої напрацювання на американському ресурсі та литовському сайті.

«Я відчуваю відповідальність за кожне написане слово про війну. Найбільше я хотів донести інформацію про життя тилової Черкащини: про те, як центральний регіон України приймає переселенців зі сходу, як люди підтримують один одного, як допомагають, як реабілітуються військові, про волонтерські рухи. На жаль, наша область також постраждала від рук рашистів, тому я хочу показати наслідки й те, як відбудовують об’єкти після потрапляння російських ракет», — розповідає новинар.


Деталі на «ВиЧЕрпно».

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100