Всі ми уже два десятки років спостерігаємо за спробою збудувати справжню незалежну українську державу. Покладаючись на політиків, яких, здавалось би, власне ми і вибираємо. Насправді когось ми дійсно обираємо за переконаннями, когось чортзна-хто обирає для нас і проти нас. Багато й таких, що за великі гроші просто скуповують голоси безпринципних людей, видираючись таким чином на владний Олімп: і вже там продаються тим, хто гроші платить – власне торгують майбутнім українського народу.
Великим моїм розчаруванням виявився черкащанин Володимир Олійник, який акумулював у собі всі найгірші властивості українського менталітетного політика:
політичні зради: Народний Рух України - зрада - партія «Собор» - зрада - Канівська четвірка – зрада - «Наша Україна» - зрада - БЮТ - зрада - Партія Регіонів - далі буде……….
політичне холуйство: завжди догідливо і публічно прислуговував тим, до кого на службу перебігав,
політичне фарисейство: без видимих докорів сумління кожного разу позиціонуює себе, як людину із такими та іншими переконаннями.
Не важко здогадатися, що в основі всього того є банальне бажання наживи. Саме ця людина уособлює такого собі УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО ФАРИСЕЯ. Такими є і ті, в кого він нині на службі. Що засвідчує цей мій телевізійний відеоролик, як Шевченкове нагадування «І мертвим, і живим, і ненародженим…» про потребу вміти ідентифікувати порочних людей.
Дивіться відеоролик «ОДА ПЕРЕВЕРТНЯМ».
Степан ВІНЯРСЬКИЙ – журналіст.
Випускник факультету журналістики Львівського держуніверситету.
Із 1988 року працює в Черкаських засобах масової інформації.
реклама
Коментарі
Много, много я грішив!
Чи є хоч один між вами,
В кого б ділом чи словами
Добру пам’ять я лишив?»
І.Франко.
Уже від неї захлинулись люди.
Їх океан могутній - не ріка.
Вдихнути б волю нам на повні груди.
Хто не дає? А боязнь у віках
Розмножувалася, мов грибок на стелі.
Не сльози - кров вже ллється по щоках.
Нас б"ють. Волаємо щосили у пустелі.
Така "цивілізація" прийшла,
Що може до останку все згноїти.
Настала ніч тягуча, як смола.
А на морозі так ятряться квіти
Червоні! Пролилась не вперше кров.
Не просто б"ють, а душу вибивають.
Тяжкою скутий кригою Дніпро.
Але під нею хвилі ще заграють.
Зметуть вони перевертнів продажних.
Не бійтесь люди. Бо святий ваш гнів.
Бояться єдності та мужності відважних
Ті, хто себе запродав сатані.
та ну... не перебільшуйте значення моїх слів)))
Якщо це всі кажуть, то просте питання:
ЧИМ САМЕ залужена така громадська думка))))
Думаю однозначно є за що так думати..
А ви, Черкасець, не переживайте так, що олійник, що вінярський - не варті вашого часу і уваги також.
Ганьба не мені, а людям що не здатні організувати своє життя, і при тому намагаються організувати всю країну.. отой живемо у причинному місці)
Ви - інтернетітушка. Ганьба Вам!
робитьь руками і місками нічого не можуть (совок не привчив)
і при тому вважають що хтось їм щось повинен (як совок давав на халяву) (ще й багато всього)
Важко їм зараз і буде з таким підходом ще ваще
Але мрію щоб таких ставало вже меньше і меньше
Хай як хочуть але вони заважають жити
чи нехай переформатовуют ься або йдуть з сцени і не видають совкових звуків
Так і не ясно до чого тут олійник... Дуже актуальная інформація..
Якась ф**ня
То мабуть від безделия!
Щиттю вчить, видає оцінки якісь
Хог допомогти бідному, не стань одним із них!
Брехливі речі і ганебні вчинки.
Лукавство – гріх. На зламі двох епох
Народжуються постаті великі.
Мізерне все відсіється, згниє.
Тож – вище плечі. Очі глянуть в очі.
Палає Україна. Визнає
Її весь світ. А хтось сокиру точить
На брата. Зупинися. Є ще час.
Кров пролилась невинна на майдані.
І досі чую той нестерпний глас:
«За що? За що?» В кривавому світанні
Ми іншими прокинулись людьми.
Вже не рабами. Хоч кругом – дими, -
Та віє з Яру вільного Вогонь.
Молись, Вкраїно, за синів і донь,
Які вже не злякаються нічого.
Бо вірують у себе і у Бога.
Стрічка RSS коментарів цього запису