Чому так? Копнути трошки глибше – і все стає зрозумілим. Йдеться про звичайну їжу, яка за пірамідою Маслоу є базовою потребою людини. А в складні часи фізіологічні потреби виходять на перші місця і вмикають наші первісні інстинкти: зробити запаси, нагодувати дітей, захистити родину. Це не тільки по нас – це про все людство.
Криза COVID19 стрімко переходить в економічну кризу, яка потягне за собою продовольчу проблему. Вже багато хто відчув на собі перші її симптоми. Або скоро відчує, адже прогнози не тішать ((
Що робити? Варіантів небагато.
Якщо ти людина, то робиш запаси (купуєш гречку), ̶ч̶и̶с̶т̶и̶ш̶ ̶к̶у̶л̶е̶м̶е̶т̶ ̶ і шукаєш можливості.
Якщо ти країна, то спочатку піклуєшся про своїх громадян, забезпечуєш стабільність систем, а потім (якщо ти, звичайно, розумна країна) – шукаєш можливості.
Загальновідомо, що криза дарує можливості. Треба тільки вчасно їх виявити і вміло скористатись. Прийдешня продовольча криза дарує перспективи саме Україні, і не скористатись ними – гріх. Україна, яка має потужний аграрний сектор і відкрила нарешті ринок землі, знову може стати «Житницею Європи».
Не треба бути Насімом Талебом («Чорний Лебідь»), щоб спрогнозувати занепад сировинного і фінансового ринків і продовольчу кризу в найближчі роки (а він це вже зробив).
Достатньо прочитати «Чому нації занепадають» (Аджемогл і Робінсон) щоб зрозуміти, що проєктувати процвітання потрібно на використанні сильних сторін своєї країни.
Рецепти економічного дива чудово розписані в «Країні стартапів» (Сенор і Сінгер), де вражають уроки Ізраїлю, який процвітає всупереч всім війнам/кризам/проблемам.
Ювал Ной Харарі («21 урок для 21 століття») взагалі апокаліптично вважає, що світ зараз переживає глибоку, можливо, наймасштабнішу кризу нашого покоління. І ті рішення, які зараз приймають уряди, сформують світ, в якому нам доведеться жити в майбутньому.
І що в такому разі повинна робити Україна в першу чергу? Рецепти лежать на поверхні.
Негайно відкинути всі перепони і будь-які обмеження розвитку секторів, які забезпечують виробництво продовольства. Залучити потужні бізнеси до розробки стратегії виходу з економічної кризи і запустити дієву систему кредитування агропромислового комплексу.
Якщо зовсім просто, то дати «зелене світло» продовольчій експансії України.
Зробіть це. Повідомте наверх через програму LIFT, чи через Дениса Єрмака, чи ще якось. Маємо шанс. Можемо його використати. Вікно можливостей відкривається прямо зараз. Онуки потім подякують.
Зробіть це і не забудьте потім купити гречки.
Максим Михлик, голова Черкаської обласної організації Комітету виборців України
* Допис у фейсбуці.
реклама
Коментарі
YAZON - під цим ніком малює прес -служба ЄС, цим коментом Ви підтвердили некомпетентніст ь. Ізраїлю надається допомога, а не кредит .До 19 року по 3 млрд щорічно, а з 2019 по 3,8 млрд на 8 млн населення. Іноді перед тим як сунути свої коменти ЗРІ В КОРЕНЬ, як писав Кузьма Прутков. А коли пишите за своїх роботодаівців , тоді пишіть на всі свої IQ ,без фактів, тому ,що вони від Вас не далеко пішли. Гадаю, як шукати матеріал в DW вам підскаже гугл або ютуб.
3 мільярди доларів на рік - не гроші навіть для України. Ми тільки на відсотки по держборгу більше сплачуєм. Зебіли за неповний рік напозичали вже більше 10 мільярдів доларів - і ШО? Як вміти грошима керувати - то вони завжди будуть. А як при владі крадії та профани - то грошей завжди не вистачатиме. Бідні, бо дурні. А дурні, бо бідні.
вый договор вступит в силу с 2019 года и придет на смену предыдущему аналогичному соглашению, объем которого составлял 30 млрд долларов. Фактические выплаты за последние десять лет часто превышали обговоренные 3 млрд долларов в год за счет дополнительных субсидий, выделяемых Конгрессом США, отмечает агентство
Стрічка RSS коментарів цього запису