Парламентські вибори 2012 року в черговий раз стають доленосними для країни. Загальнополітична ситуація наразі така, що перед виборцем знову стає стара дилема: або діюча влада і продовження сповзання в прірву, або – чергова спроба змінити життя на краще, хоча зі старими обличчями. Знову в нас або Янукович, або Тимошенко.
І хоча зараз до 50 % українців, ще не вирішили за кого віддати голос, але ближче до осені кожен визначить свої політичні вподобання, обере свою політичну силу і проголосує за неї. Комусь подобається Тимошенко і Яценюк, комусь Янукович і Симоненко, хтось сподівається на нові обличчя, а хтось прийде на дільницю тільки для того, щоб зіпсувати бюлетень (голосування «проти всіх» більше не передбачено). Голосуючи за певну політичну силу, або вдаючись до абсентеїзму, виборець маніфестує тим самим свою політичну позицію і своє бачення подальшого розвитку держави. Це громадянський обов’язок, всі повинні його виконати й піти додому дивитись чергове ток-шоу. Звичайно, до цього буде кілька місяців агресивної політреклами, проплачених мітингів, зіпсованих біл-бордів, фальсифікованих результатів та інших обов’язкових атрибутів українських виборів.
Так було останні 10 років і всі вже звикли, що тісно поспілкувавшись між собою під час виборчої кампанії, депутат і виборець розходяться по кутках і відпочивають один від одного кілька років. І депутат задоволений (його ніхто не турбує) і виборець прекрасно розуміє марність спроб турбувати поважного обранця, своїми нікчемними проблемками. Омріяна стабільність.
Але, ідилія була зруйнована і ці вибори знову повернули Україні «щастя» мажоритарки. І хоча ідеологи повернення змішаної системи переслідували зовсім іншу мету, найбільше «пощастило» маленькому виборцю. Він тепер як сир в маслі: один кандидат гречку принесе, інший безкоштовну екскурсію влаштує, а від третього грошики вже обіцяють за підтримку. Та й місцева влада в громадах теж задоволена: і дороги ремонтують, і субвенції з держбюджету вибивають, і школи-лікарні обдаровують. Ну і обділеній регіональній пресі нарешті перепало, і армія політтехнологів активно зашуршала. Лафа!
А в якості бонуса округ отримує ще і свого «конкретного» депутата – представника своїх інтересів у владі. Але це кому як пощастить. Може так статись, що обереться кандидат, закриє всі свої благодійні програми і зникне з округу. Шукай його тоді в Києві по владним коридорам.
Що ж зробити мені - маленькому виборцю, щоб залишився обраний депутат, щоб не втік від своїх обіцянок, щоб продовжував опікати свій округ?
Рецепти доволі прості: Якщо ми хочемо щоб наша лікарня була в належному стані, щоб наші діти навчались у комп’ютерних класах, щоб дороги були нормальної якості, нам потрібен не просто політик, але й за сумісництвом «завгосп» округа (політиків ми собі оберемо за партійними списками). Людина, яка не лише битиметься за трибуну в раді, а створюватиме закони, які працюватимуть для людей. Людина, яка не лобіюватиме свій бізнес, а ходитиме по кабінетах і шукатиме гроші на обладнання для лікарні, на комп’ютери для школи, на ремонт дороги в нашому селі/місті.
Тож на які якості кандидата треба звертати увагу, щоб отримати собі такого «ідеального» депутата? Спробую зібрати всі необхідні інгредієнти разом, щоб отримати продукт, який зможе задовольнити мої, не надто захмарні, вимоги.
Отже, мій «ідеальний» кандидат…
1. має бути місцевим.
Не просто приїхати і поселитись на окрузі за кілька місяців до виборів, не придумати собі якусь посаду в місцевій установі, а безпосередньо народитись і жити тут. Без цих якостей ми взагалі не отримаємо свого депутата і доведеться чекати наступних виборів, тому що відкликати такого обранця буде нереально.
2. має бути розумною та освіченою людиною.
Мати реальну, а не куплену вищу освіту, мати управлінський досвід, мати стратегічне мислення і вміти працювати системно. Без цих якостей мій депутат перетвориться на чергового кнопкодава, не маючого своєї позиції.
3. має бути політично врівноваженим.
Не змінювати свою політичну орієнтацію в залежності від ситуації, бути вірним своїм принципам і своїй політичній силі, бути поміркованим політиком. Без цих якостей отримаємо чергову «тушку».
4. має незаплямовану репутацію.
Біографія кандидата повинна бути відкритою і не мати «темних» плям. Ми повинні знати, як наш депутат заробив свої статки і як він платить податки. Не маючі відповіді на запитання взагалі нема чого лізти в політику.
На жаль, такі прості і зрозумілі речі, в реальності майже не досяжні, тож це з скоріш зі сфери нездійсненних побажань. Але… вимагай неможливого і отримаєш максимум!
Максим Михлик, голова обласного осередку Комітету виборців України
* передрук, колонка на сайті «Твій місцевий депутат»
реклама
Коментарі
Іди на...й кацапе.
Заинтересовал ваш сайт procherk.info. Хочу его купить. По факту изучения статистики, я смогу назвать точную сумму которую я готов за него заплатить.
Если вам интересна продажа вашего проекта, жду вашего ответа.
С уважением,
Так Чуприна заявив про участь у виборах.Це реальний кандидат.
Надежда,стратег ия,Ющенко,Вы сейчас говорите о тривиальных вещах.С надежды и поставленной цели начинается движение.Только полностью обновленная команда может привести к цели.
Господин Чуприна, надежда - не стратегия успеха. Уже 8 лет назад однажды просто понадеялись на Ющенко, и что с этого вышло?
Спасибо за вопрос.Мне благодарить не за что,во власти государства Украина никогда не работал.И дело вовсе не во мне.Вам что нравиться все,что происходило у нас 20 лет и происходит сейчас?
Стрічка RSS коментарів цього запису