Нові часи - нові віяння. З кожним днем все більше нових слів та понять входять у наше життя. І чимало з цих понять не мають позитивного значення. Знайомтесь – нове і вкрай шкідливе слово – «АЛКОПОП». Ми вже наводили вкрай загрозливу інформацію. Понад 80% споживачів алкопопу є діти від 12 до 17 років, більшість з них - дівчатка. Вбивчим для організму є поєднання алкоголю та кофеїну, яке буквально руйнує молодих людей.
Проблема слабоалкогольних напоїв в Україні чомусь постійно залишається на задвірках соціальної уваги. Більше говорять про боротьбу з курінням, з рекламою тютюну і горілки та навіть про той же пивний алкоголізм. А що говорити про “слабоалкоголки” - мовляв, вони ж передовсім “слабо...”, а вже тільки потім “алкогольні” напої. Приємна яскрава рідина, яку можна купити у кожному кіоску. До речі, її продаж в Україні за останні роки виріс у кілька разів.
За державними стандартами слабоалкогольним вважається напій, який містить не більше 8,5% спирту. Тобто, в літрі такого задоволення є 85 грам спирту (це понад 200 грам горілки). Іншими словами, 2 пляшки “Ром-коли” вплинуть на організм фактично так само, як півпляшки горілки.
Ще одна риса “слабоалкоголок” - їх насичений смак та яскравий колір. Виробники додають просто величезну кількість “ароматизаторів, ідентичних натуральним” (тобто, все ж не натуральних), щоб напій мав присмак рому чи джину, не віддавав спиртом й радував око. Через це їх склад просто ряснить різноманітними барвниками та підсилювачами смаку “Е621”. Це, до слова, дозволяє додавати спирт нижчої якості, ніхто цього просто не відчує. Та й самі ці ароматизатори важко назвати корисними.
Однак найбільша небезпека слабоалкогольних напоїв полягає у тому, що вони є вкрай популярними у молоді, особливо серед дівчат. Вийдіть у теплої днини ввечері на міські вулиці й поспостерігайте, що тримають в руках майбутні дружини й матері. Через несерйозне ставлення до “слабоалкоглки” ці напої повсякчас продають неповнолітнім. Це ж не горілка і не пиво, а щось подібне до коли або фанти — такою, схоже, є логіка продавців. Як наслідок - маємо катастрофічне зростання дитячого алкоголізму та інших захворювань молоді. І замовчувати цю проблему, не реагувати на неї – ми не маємо права. А зробити варто не так вже і багато. Проблему потрібно вирішувати на різних рівнях — від законодавчого до рівня міста й громади.
Мої конкретні пропозиції. По-перше, в законі “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" потрібно запровадити конкретні обмеження щодо виробництва і продажу алкогольних напоїв. Наприклад, повністю заборонити торгівлю алкоголем в радіусі 300 метрів навколо шкіл, університетів та інших навчальних закладів. Зараз такі норми вводять деякі міста. Але без уточнення на законодавчому рівні, деякі несвідомі підприємці (так само і у Черкасах), дозволяють собі нехтувати цими нормами. Тому, переконана це слід прописати у законі.
По-друге, - питання маркування продукції. Також на законодавчому рівні необхідно зобов'язати виробників писати на пляшках чи банках великими літерами, що напій алкогольний. Не слабоалкогольний чи “лайт”, а повноцінний алкоголь. Потрібно взагалі відмовлятися від оманливих формулювань “слабоалкогольний”, як це свого часу було зроблено з “легкими” сигаретами. Також необхідно обов’язково вказувати на можливі наслідки впливу супутніх концерагенних речовин, які використовуються при виготовленні продукту.
По-третє, слід ввести більш жорсткі санкції за порушення правил продажу алкоголю неповнолітнім. Встановлення такого факту має тягнути на серйозні санкції — наприклад, звільнення продавця та великий штраф. Повторний факт — анулювання ліцензії на продаж алкоголь. Це жорстко, але тільки так зможемо хоч якось вплинути на світогляд нечесних торговців. Додам лише, що в ряді європейських країн за такий вчинок можна потрапити за грати на кілька років.
По-четверте, питання доступності алкоголю. В деяких країнах кількість магазинів, що продають алкоголь, залежить від кількості населення того чи іншого міста. Скажімо, якщо в місті проживає 20 тисяч людей, то тут діє тільки 2 магазини з алкогольним асортиментом — більше відповідних ліцензій не видається. Звичайно, це обмеження для бізнесу, але робити бізнес ціною здоров'я молоді — шлях в нікуди. Тож і в Україні є всі підстави для того, щоб, скажімо, видавати 1 ліцензію на продаж алкоголю на 10 тисяч населення.
Тут ми підходимо до рівня громади, адже контроль за порушеннями відбувається саме на місцях. Від кожного громадянина залежатиме, чи виявлятимуть і реагуватимуть правоохоронні органи на факти продажу алкогольних напоїв неповнолітнім: в сусідньому кіоску, в продуктовому магазині поруч з домом, у великому супермаркеті. Не можна мовчати, якщо ми хочемо досягти результат та подолати прокляття алкоголізму. Порушники бояться, передовсім, резонансу.
А безпосередньо започаткувати реальну боротьбу з дитячим пияцтвом може Програма моніторингу добросовісності точок продажу алкоголю. Її необхідно спрямувати на донесення до продавців інформації про санкції за порушення норм щодо продажу алкоголю дітям. Крім того, торговці повинні усвідомити, що суспільство їх контролює, а магазини неподалік шкіл є зоною особливої уваги - якщо неповнолітній у стані сп'яніння вчинить правопорушення, то будуть з'ясовувати, де він купив хмільний напій. Така програма та її дотримання звісно має стати спільним завданням для влади, громадськості, батьків, вчителів та правоохоронних органів. Коли мова йде про системні проблеми і діяти необхідно системно. Зараз ми працюємо над створенням подібної програми для Черкас. Закликаємо до співпраці керівництво навчальних закладів, правоохоронців, волонтерів, батьків та підприємців.
Наприкінці квітня (орієнтовно у четвер 25.04.13) маємо намір презентувати цю програму, як цілісний документ, із усіма механізмами реалізації.
Для цього будемо створювати громадську експертну раду Програми, розробити та запропонувати для оприлюднення просвітницькі лекції про шкідливий вплив алкопопу. Також Починаючи з цього місяця, поки що власними силами проводимо аналіз доступності такої продукції у місті. За результатом цього аналізу складемо карту - «Черкаський алкопоп». При цьому особлива увагу – торгівельним точкам поблизу загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, ВНЗ. Сподіваємося також на розуміння наших планів з боку підприємців – принаймні у згаданій Програмі у нас планується розділ про співпрацю із торгівельними мережами та точками.
Переконана, що спільними зусиллями ми зможемо зупинити цю загрозливу для всієї країни тенденцію.
Валентина Жуковська, почесний президент ПАТ «Азот», голова наглядової ради благодійного фонду «Дитячий світ»
* передрук зі сторінки Валентини Жуковської у Facebook
реклама
