Жуковська: Чи може малий та середній бізнес стати рушієм інноваційного розвитку країни?

Україна з давніх-давен була підприємницькою державою, а українці з діда-прадіда привчалися дбати за себе та бути господарями. Тривалий час не маючи державної незалежності, українці реалізовували свою волелюбність і тягу до самостійності в розвитку власної справи.

У 19-му столітті тільки на Лівобережжі проводилися до 400 ярмарків на рік. А імена видатних українських підприємців - Терещенка, Ханенка, Симиренка були відомі в усьому світі. Дехто з них створював свою справу з нуля, будучи за нинішніми мірками типовими представниками малого та середнього бізнесу. Тому питання не в тому, чи потрібен країні малий та середній бізнес, і чи є він взагалі. Статистика свідчить, що за динамікою створення середніх підприємств Україна відповідає європейським показникам. За 20 років незалежності України, малі та середні підприємства добре освоїли нішу торгівлі та послуг. Стрімкий розвиток цього сегменту, висока конкуренція пропозицій та розмаїття цін, товарів і сервісів  – переконлива ілюстрація енергії та динамізму малого та середнього бізнесу. І це однозначно є позитивом. Коли йдуть дискусії щодо легкості ведення бізнесу, то обговорюються проблеми саме цих галузей. Питання полягає в іншому: що необхідно зробити, щоб малі та середні підприємства стали важливою частиною інноваційного розвитку країни, вагомим фактором її поступу до когорти економічно сильних держав?

Як використати динамізм та мобільність малого бізнесу на користь державі? Якщо проаналізувати досвід країн, які вже давно ввійшли в клуб найбільш розвинутих та багатих держав світу, то частка малого та середнього бізнесу в ВВП там складає мінімум 50%, в той час як в Україні вона не перевищує 10%. Наприклад, у країнах ЄС, малий та середній бізнес забезпечує зайнятість 72% громадян та 63% ВВП. А в Україні відповідно, малий та середній бізнес – це лише 6% зайнятості та 10% ВВП. Очевидним є те, що концентрація розвитку малого та середнього бізнес винятково в ніші торгівлі та послуг не забезпечить істотного розширення його бази розвитку та відповідно – внеску в створення національного багатства та вирішення проблеми зайнятості. Тому подальший розвиток підприємництва та збільшення його внеску в створення національного валового внутрішнього продукту, однозначно лежить у площині іншої моделі розвитку. Ця модель розвитку може бути тільки інноваційною. Зараз головна проблема країни – це її відставання в економічному розвитку. Як це не дивно, але саме малі та середні підприємства з притаманним їм мобільністю та динамізмом можуть перетворити цей недолік на перевагу.  Світовий досвід підтверджує, що саме масове запозичення  сучасних технологій виробництва може бути фундаментом до переходу на іншу модель розвитку економіки всієї країни. І першопрохідцями в цьому напрямі можуть стати саме малі та середні підприємства.

На наступні декілька років пріоритетними напрямками розвитку  малого та середнього бізнесу повинні стати запозичення сучасних технологій для переробки продукції сільськогосподарського виробництва, виробництво товарів щоденного попиту - а саме якісних продуктів харчування, ліків, нових матеріалів для будівництва житла. Зокрема, найбільший інтерес для середнього бізнесу можуть бути технології переробки сільськогосподарської продукції або у харчовій сфері. Адже зрозуміло, що завжди значно більш вигідно торгувати готовою продукцією, аніж сировиною чи напівфабрикатами. І це досить хороша новина для Черкащини. Адже у перспективі ми можемо запропонувати досить успішну стратегію інноваційного розвитку регіону із залученням серйозних інвестиційних ресурсів, які можуть бути акумульовані насамперед не великим бізнесом, а малим та середнім.

Створення такої стратегії – ключове завдання держави, адже це не тільки необхідні нам інвестиції, підвищення продуктивності праці, створення робочих місць та менш шкідливі для екології технології. Головне завдання такої стратегії -  зняти напругу у суспільстві, запропонувавши фактично нову національну консолідуючу ідею – ідею розвитку.

Стратегія заміщення імпорту має бути пріоритетною в підтримці підприємницьких ініціатив

Щодо переліку пріоритетних галузей, питання може бути дискусійним. Але напевно, ні в кого немає сумнівів, що на найближчу перспективу для України найбільш пріоритетною галуззю є енергозбереження.

Держава має визначити цей напрям як базову стратегію і сприяти його розвитку за наступними критеріями: максимально знижувати оподаткування інвестицій та підтримувати такі проекти фінансово. Скажімо, доцільно  відкрити кредитні лінії через уповноважені банки для фінансування інноваційних  проектів в пріоритетних галузях із гнучкою відсотковою ставкою, зміна якої залежить від терміну  та окупності проекту. Зокрема, у контексті підтримки малого та середнього бізнесу, слід згадати інноваційні технології для будівництва та експлуатації житла. Відкриття таких кредитних ліній для фінансування виробництва котлів індивідуального опалення, когенераційних установок, енергозберігаючих будівельних матеріалів матиме позитивний вплив на зменшення обсягу купівлі  газу у Росії. Звісно у тому випадку, якщо ми зможемо вийти на масовий рівень експлуатації та відповідно економії. І як наслідок – це компенсуватиме витрати по зниженню відсоткової ставки по кредитним лініям. Другий напрям підтримки – це зниження  податку на фонд заробітної плати і звільнення від ПДВ терміном до 3-х років тих підприємств, які впроваджують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях, наприклад таких як енергозбереження.

Але головний висновок, який має зробити будь-який державний діяч, що займатиметься цими проблемами - малий та середній бізнес має зосередитися на діяльності у напрямку імпортозаміщення. І перспектив такої роботи дуже багато. Це має бути найбільшим пріоритетом для державної політики підтримки підприємницьких ініціатив.

Україна має шукати сили для нового розвитку в собі. І саме малий та середній бізнес володіє цим нерозтраченим потенціалом, який спроможний подолати наше відставання в технологіях і дати новий імпульс економіці, одночасно зменшити залежність України від російського газу та імпортних товарів.

Валентина Жуковська, керівник групи радників Федерації роботодавців України, президент ПАТ «Азот»