Кажуть, що історичний розвиток того чи іншого суспільства відбувається по спіралі, тобто за рухом вгору відбувається рух донизу. Якщо порівнювати ці процеси в Україні і РФ, то неозброєним оком видно, що вони асиметричні. Якщо Україна за останні роки зробила великий поступ в духовному плані вперед, то Російська Федерація рухається донизу. І я дозволю собі припустити, що це навіть рух не по спіралі, а стрімке піке до прірви, вирватися з якої Росія якщо і зможе, то хіба що через декілька поколінь – і то при певному везінні. Адже те, що відбувається в нашого північного сусіда, не те що не витримує критики, а й давно вийшло за межі здорового глузду.
У політичного режиму РФ, зокрема її лідера Путіна відбулося вже навіть не роздвоєння особистості, а взагалі повна її деградація чи руйнація. І ці постійні розмови про відновлення історичної справедливості, про створення новітнього Радянського Союзу – це або фарисейство, або шизофренія. Адже, попри те, що у покійному СРСР було багато насильства і безумства, там принаймні була певна ідея, у яку свято вірили не лише мільйони простих людей, одурманених радянською пропагандою, але й більшість керівництва імперії. Їхні сім’ї не купували елітне житло, яхти і вілли на заході, не мали мільярдних рахунків в іноземних банках, не утримували там свої сім’ї і коханок. А їхні діти брали участь в бойових діях під час Другої світової війни, і багато з них загинули, той же самий син Сталіна чи Хрущова.
Ті процеси, які відбувалися останні десятиліття в РФ, нічого спільного з побудовою соціалізму не мають. І майже все політичне керівництво Росії, з точки зору ідеології більшовизму, є звичайними баригами, які без тіні сорому розкрадають природні ресурси своєї вітчизни і витрачають ці кошти на принади західного світу. Усі б вони в СРСР підпадали б під формулювання "розкрадання соціалістичної власності в особливо великих розмірах" і мали б отримати вирок вищої міри покарання – у вигляді смертної кари. До речі, у КНР, якій так симпатизує нинішнє керівництво Росії, їх чекала б та сама участь. Тому просторікування Путіна про те, що він відновлює колишню велич СРСР, свідчать про відсутність в нього будь-якої честі, совісті і моралі або про серйозні психічні розлади, які, може, навіть не підлягають лікуванню. І це дуже страшно, враховуючи, що ця людина має доступ до кнопки запуску ядерної зброї.
І те, що зараз у них усіх росіян, які колись увійшли до золотого фонду людської цивілізації (Лев Толстой, Антон Чехов, Петро Чайковський, Сергій Боткін, Софія Ковалевська, Костянтин Ціолковський та багато інших), підмінив сумнозвісний гопник і вбивця Кадиров, свідчить, що російське суспільство тяжко хворе, і незрозуміло, коли зможе одужати.
Але всі ці жахливі речі, які відбуваються зараз всупереч хворобливій уяві керманичів РФ, не тільки не залякали українське суспільство, але, навпаки, об’єднали, цементували його так, як ніколи за всі 30 років існування незалежної України.
Бо з нами правда! Бо з нами весь цивілізований світ! Бо, врешті-решт, ми на своїй Богом даній землі!
Перемога буде за нами!
Олексій Душейко, засновник сайту «Прочерк»,
співзасновник групи підприємств СТОВ «ДНІПРО»
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису