Душейко: Аграрна галузь під загрозою!

Відповідно до прийнятих нещодавно змін до законодавства, оподаткування сільського господарства стало суттєво іншим. Полегшать чи погіршать життя аграріям ці поправки?

Наразі до підписання Президентом змін до Податкового кодексу, сільське господарство має певні податкові пільги. Наприклад, податок на додану вартість через певну систему адміністрування повертається на рахунки підприємств, які потім ці гроші використовують на потреби свого господарства. А, відповідно до проголосованих Верховною Радою змін, у 2016 році в розпорядженні виробників зерна та технічних культур залишається тільки 15% ПДВ. Ті, хто реалізує овочеві культури і картоплю, зможуть розпоряджатися 50% суму податку. У сільгосппідприємців, які утримують велику рогату худобу, залишається 80% ПДВ, а які працюють у птахарстві та свинарстві – 50%. Решта передається до держбюджету.

Крім того, у 2016 році на 80% зростає єдиний податок для підприємств ІV групи, до якої зараховано сільгосппідприємства.

Щоправда, зменшується єдиний соціальний внесок – замість 37% на фонд оплати праці буде нараховуватися 22%.

Ми порахували, що принесуть зміни до Податкового кодексу підприємствам нашої корпорації «Дніпро». Виявилося, що зміни в ПДВ та зростання єдиного податку, з урахуванням зменшення розміру єдиного соціального внеску, в 2016 році принесуть нам загальне збільшення податкового тягаря на 12 млн грн.

Що це означає на практиці? Ми планували збільшити фонд оплати праці наших працівників на 10 млн грн. У 2015 році через економічну кризу ми не мали можливості збільшувати зарплати. Але ціни на все піднялися, і назріла необхідність це зробити. З’явилися і відповідні можливості. Тепер же незрозуміло, що й робити, бо якраз на таку суму, на яку ми розраховували, держава додала нам податків.

І це – при тому, що 2016 рік вважається перехідним періодом, а з 1 січня 2017 року сільське господарство взагалі переходить на звичайний режим оподаткування – такий самий, який діє у промисловості та інших галузях!

Представники Уряду і провладної коаліції у Верховній Раді аргументують це тим, що, приміром, у Євросоюзі податкових пільг для сільського господарства немає. Це справді так. Але ж у ЄС, як і у США, Канаді, багатьох інших розвинутих країнах, діє система дотацій! Європейські фермери отримують 400-500 євро дотацій на один гектар. А в нас навіть те пільгове оподаткування, яке діяло досі, давало всього 47 доларів на гектар. Ця «непряма дотація» була приблизно вдесятеро меншою, ніж європейська «пряма». А тепер забирають і це! При тому, що про компенсації ніхто не говорить.

На мою думку, це – величезна помилка Уряду, держави. Вони порахували, що у 2016 році завдяки податковим змінам бюджет отримає додатково 18 млрд грн. Це – добре. Але є й інші чинники, які треба враховувати. Чи не призведуть такі зміни до скорочення робочих місць, об’ємів виробництва? Як це вплине на майбутнє сільського господарства вже в найближчі роки – 2017, 2018?

Експерти в аграрній галузі порахували, і ми з ними згідні, що держава, заощадивши 18 млрд грн, якщо не запровадить механізмів компенсації збільшення податкового тягаря, втратить у перспективі значно більше. Вимивання обігових коштів не дасть у повній мірі дотримуватися технологій виробництва сільськогосподарських культур, що призведе до зменшення виробництва, а відтак – до зменшення податкової бази, зростання безробіття і збільшення соціального напруження.

Треба враховувати й те, що соціальна сфера села сьогодні значною мірою тримається на допомозі від сільгосппідприємств. Якщо в цих підприємств залишиться менше коштів, то вони не матимуть можливості надавати допомогу селам, де вони працюють, у колишніх розмірах.

Те, що відбувається всеукраїнський аграрний страйк, що люди перекривають дороги, свідчить про те, що аграрії розуміють: сільськогосподарська галузь під загрозою, кроки Уряду неперспективні, безвідповідальні і недалекоглядні. Можна закрити дірки в бюджеті, можна отримати черговий транш МВФ, але при цьому заподіяти величезних збитків і майбутнім бюджетам, і економіці, й добробуту людей, і суспільному спокою.

Як на мене, державі варто було б зайнятися іншими питаннями, властивими державі, наприклад, знаходженням нових ринків збуту сільськогосподарської продукції замість утраченого російського. Влада ж іде шляхом найменшого опору: простіше в когось щось забрати і поділити, ніж думати, як створити щось нове.

Я вже не кажу про те, що змінювати «правила гри» у стосунках держави і сільгоспвиробників поспіхом – це не по партнерському. Вважаю, влада має одуматися!

Олексій Душейко, співвласник корпорації «Дніпро», Чорнобаївський район

* коментар «Прочерку»