Останнім часом у суспільному житті відбулося кілька епізодів, які підштовхнули мене до написання цього тексту. На них просто неможливо не відреагувати. При чому реагувати можна по-різному, бо епізоди ці багатогранно демонструють всю непередбачуваність та алогічність українського життя, повний правовий «бєспрєдєл» і т.п. Але мені, як голові організації, що пропагує ґендерну рівність, хочеться звернути вашу увагу саме на ґендерні аспекти. Отже.
Епізод 1, трагікомічний. Сніг на голову депутаткам ПР. Написати про це смішніше ніж Василь Рибніков майже неможливо. Але виділимо для себе факт: те, що сніжки кидали в депутатів, сприйнялося як суворі політичні будні (принаймні не коктейль молотова!), а от те, що їх кидали - о, жах! – в ЖІНОК!!! Викликало справжній шок і струс мозку. Почали лунати вимоги вибачень (при чому від дуже адекватних людей!) і самі вибачення. І складається враження, що в Україні дійсно посягати на жінку сніжкою – це незбагненний злочин! Тим паче на депутаток, бо ці тендітні створіння, здатні хіба що на розпил бюджету та благодійність. І щиро вірять в те, що їхня жіночність залишає їх поза відповідальністю та поза народною ненавистю. Але ж, дорогі жіночки, це зовсім не так! Ви так само, як і ваші колеги-чоловіки, відповідальні в очах людей за все, що відбувається в країні. І ці сніжки – лише легенький подих справжніх народних емоцій. А що робити? Ваша зброя – правоохоронці, суди, податкова. А їхня – лише сніжки…
Епізод 2, законодавчо-цинічний. Законопроект про заборону абортів від депутата фракції «Свобода» Олександра Сича. Вся суть і хороший аналіз ситуації викладені тут. У мене багато думок з цього приводу, а ще більше емоцій, особливо читаючи коментарі автора щодо «права не вагітніти» та способу життя, який має вести жінка, щоб її не зґвалтували. Але скажу про найголовніше: усі позиції мають право на існування, і я щиро вірю, що наміри у депутатів були найкращими – зберегти життя ненародженим малюкам. Але тим то і відрізняється законопроект від просто власних думок депутатів, що при його розробці потрібно послуговуватися не лише власними переконаннями, а консультаціями експертів і всебічним аналізом наслідків. ґендерною рівністю тут і не пахне: жінку і тільки її роблять відповідальною за вагітність, трошки забуваючи при цьому, що це діло роблять двоє. Але раптом що – жінку – за грати, чоловіку – штраф. Та і то, якщо довести, що це він аборт запропонував. Загалом, багато про що можна в цьому контексті говорити, але констатуємо факт: ставлення до жінки в цьому епізоді теж викликає щирий подив в ґендерному контексті. Дуже показово те, що проект створений і запропонований саме чоловіками. Вони про нас, тендітних, але морально нестійких, попіклувалися. І про дітей наших. Алілуя!
Епізод 3, фантастично-абсурдний. Ймовірне призначення 23-річної Ольги Сисоєвої на посаду директора обласної філармонії в Черкасах.
Ольга Сисоєва на сесії. Фото з архіву
При поверхневому погляді на цей факт можна навіть зрадіти: МОЛОДА! ЖІНКА! Керує такою установою! Це ж так прогресивно! Чи не цього ми добиваємося скандуючи «Молодь до влади» та «Жінок – у керівництво»? Але розібравшись в ситуації стає чітко зрозуміло: ні! Трудовій біографії Ольги може позаздрити будь-який кар’єрист: ще не закінчивши мовний факультет ЧНУ ім. Б.Хмельницького дівчина встигла попрацювати і адміністратором, і журналістом, і депутатом міської ради від ПР, і директором черкаського Палацу молоді. Хочеться порадіти за вочевидь талановиту і амбіційну дівчину. Однак варто подивитися запис передачі «Відверта розмова» з депутаткою у головній ролі, де вона дійсно з безпосередньою відвертістю розповідає, що і досі мріє стати «принцесою Барбі з купою прихильників і лімузинів». Тут вже хочеться звернутися до керівництва ПР із обуренням: не обманюйте дівчину! В обласній філармонії нема лімузинів, а є великий колектив, народних та заслужених артистів, які своїх прихильників їй не позичатимуть. І цілком серйозне обговорення такої кандидатури говорить нам зовсім не про перемогу гендерної рівності, а про чергове використання симпатичного жіночого образу у своїх цілях. Деякі припущення про цілі можна знайти тут. А самій Ользі, як і колективу філармонії хочеться просто поспівчувати, адже вони стануть заложниками цієї гри і муситимуть налагоджувати непрості професійні стосунки.
ВИСНОВКИ: в нашій країні абсолютно відсутнє розуміння гендерної рівності на усіх рівнях влади. Воно залишається цінністю експертного кола – науковців, працівників профільних НУО, окремих «продвинутих» осіб. В органах влади ж у нас існує викривлене «понятіє», що присутність у списках «барбі-депутаток» і є демонстрація рівних можливостей чоловіків і жінок. І їх не можна бити сніжками, зате можна змушувати народжувати. Це повний бардак у головах, і повний хаос у діях. І все ж, керівники продовжують звітувати ООН про виконання Державної програми з утвердження гендерної рівності. Бо ми ж так хочемо у Європу!..
Вікторія Феофілова, голова координаційної ради КМГО "Молода Черкащина"
* пост на сайті КВУ Черкаської області
