реклама
Будівельна компанія надія

ba4e60d2920f546c7aed8bd0fe5b1e89 Коли в наших головах буде лад, Україна може стати нормальною європейською країною... Я хочу згадати 1988-1989 роки. З чого починалося державотворення? З відновлення історичної пам’яті. На той час у Черкасах було тільки чотири українські школи. Російськомовне місто, кругом пам’ятники Леніну, вулиці названо іменами марксистів-ленінців...

Треба згадати Михайла Сергійовича Горбачова, який розпочав політику «перебудови», в ході якої було відкрито архіви. Ми дізналися про сталінізм, про репресії, про жертви під час війни, якою ціною нам дісталася перемога у 1945 році... Це сприяло тому, що люди, особливо орієнтовані на гуманітарну сферу, почали духовно пробуджуватися. І важливим джерелом такого пробудження на Черкащині став Черкаський державний технологічний університет.

Тут я вперше зустрілася з людною, яка на сьогоднішній день стала іконою для мене. Це Станіслав Іванович Губар, завідувач кафедри економіки, член Великої ради Руху, член Товариства української мови... Це був професор, який тоді чи не єдиний викладав українською мовою. Коли ми говоримо про відродження України, про державотворення, то передусім це стосується нашого генетичного коду, української мови. Тоді до Станіслава Івановича ставилися просто як до якогось дивака. Багато хто його не розумів. Інші – терпіли. Хтось – подумки підтримував, такі як його колега Віталій Вахній. Я була вражена впевненістю Станіслава Губаря в тому, що він робить, його знанням української мови, його сміливістю, його толерантністю. Наскільки він був щирий і відкритий до людей!

У 1990-му і 1994-му Станіслав Іванович балотувався до Верховної Ради України. Тоді вибори проводилися у два тури. Я очолювала штаб Губаря. В перших турах Станіслав Іванович із великою перемогою ці вибори вигравав. Але був і другий тур, який проводився для того, щоб таких людей «задавити». У 1990-му році вибори виграла представниця КПУ Катерина Бойко, а 1994-му році – проректор ЧДТУ Михайло Сирота. До речі, щодо перемоги Михайла Сироти, то, як мені тепер здається, цю людину до влади привів сам Господь: він любив Україну так само, як і Станіслав Іванович, дуже багато зробив для держави і став «батьком української Конституції»...

Як би там не було, нам не слід ніколи забувати про локомотив державотворення 1990-х років – Народний рух України. Це люди, які не боялися у 1988, 1989 роках говорити українською мовою, виходити на площі, піднімати синьо-жовтий прапор – тоді, як багато хто займав вичікувальну позицію. Але такі як Станіслав Іванович Губар були на передовій! Думаю, потрібно належним чином пошанувати цю особистість, назвати одну із вулиць міста його іменем. Це зробить честь нашому місту.

Станіслав Іванович прожив коротке життя, його серце зупинилося в 60 років. Що й не дивно, з огляду на те, які психологічні навантаження він витримував. Для цього були потрібні величезні зусилля.

Коли у 1994 році Михайло Сирота став народним депутатом, ми, представники Народного руху України, Демократичної партії стали з ним активно контактувати. Я відверто скажу: ніколи не знала такого інтелігентного політика. Жодного разу не чула від нього лайливого або грубого слова. Він завжди був урівноважений. У 2002 році ми з ним балотувалися від блоку «Наша Україна»: він – до Верховної Ради, а я – до обласної. Провели понад сто спільних зустрічей. Це було величезне навантаження. А до того ж, усі знали, що в конституційну ніч проти 28 червня 1996 року він безперервно простояв на трибуні понад 15 годин... Я питала в нього: «Як ти це все витримуєш»? Він відповів: «Насилу». Припіднявши холоші штанів, показав страшенно роздуті вени на ногах...

Для мене що Станіслав Губар, що Михайло Сирота, – приклади людей, які жертвували собою для того, щоб Україна розвивалася далі. Я звертаюся до нашої черкаської еліти із закликом жертвувати заради України хоча б чимсь. Наприклад, шановні викладачі, говоріть українською не тільки на заняттях, нарадах, а й між собою! Бо інакше це – блюзнірство. Йде війна, люди гинуть. І не знайти в собі мужності відстоювати українську мову – не гідно викладача. Думаю, після 2014 року ми маємо сказати собі: це – наш громадянський обов’язок – нести прапор нашої мови. Якщо ми навчаємо студентів, то який приклад ми їм подаємо?

Нам наші західні партнери кажуть, що, мовляв, найбільша наша проблема – це корупція, зловживання чиновниками своїм становищем. І щоб запобігти цьому, ми повинні створити дієву партійну систему. На сьогодні партії мають лідерський характер, часто є бізнес-проєктами. Коли я у 1994 році відвідувала Сполучені Штати, сенатор Джон Маккейн, який зустрічав нашу делегацію, говорив про важливість партій. Я запитала, а навіщо ці партії потрібні? Й він відповів, що де немає партій, там є корупція. Лише стала партійна система в змозі забезпечити контроль за владою.

Сьогодні я б хотіла побажати нам, щоб ми були стійкі у наших переконаннях. Щоб ми були готові жертвувати собою. Щоб гідно вшановували пам’ять борців за незалежність Україні. А Черкаському державному технологічному університету побажала б залишатися провідником української державності, як це було за Станіслава Губаря.

Майборода Любов Володимирівна, депутатка Черкаської міської ради, головна спеціалістка Департаменту охорони здоров’я міськради, активна учасниця відновлення Незалежності України

* Виступ на регіональній науково-практичній конференції «Черкащина в контексті українського державотворення», присвяченій 25-річчю Конституції України та 30-річчю Незалежності України (25 червня 2021 року, ЧДТУ).

реклама


Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
-1 #13 Междупрочим 30.06.2021 21:17
Каждый каммент, а особенно ответ на него, следует рассматривать только как комплексную величину. Написанное - это реальная часть, а психологический контекст написанного - это мнимая часть, самая интересная. Предающая псюхе камментатора. К тому, что те, кто попадает в прострацию по никам или началу текста каммента, как имени, абсолютно не интересуются содержанием каммента. Им нужно занать "Имя Розы", чтобы лайкнуть, дизлайкнуть (хотя все давно понимают бессмысленность здесь именно этой процедуры), ну или для других целей. "Имя, сестра"! Без этого они не могут определиться в собственной оценке события или текста. Такая группа здесь есть. Назовём её "Сотворившие себе кумира" или "Лайкающие по жизни в "имя"". Автор артикля "верности", - одна из такого расклада. Её жизнь - демоверсия такого подхода и как одна из причин "долгожительтва". Это если коротко. Наблюдаем и эксперементируе м над ними дальше.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+6 #12 Депутат Моисей 30.06.2021 19:33
40 лет таскал своих избирателей по пустыне. Вечная депутатка, точно побьёт этот древний рекорд бесцельного брожения в никуда, благодаря своему элохторату. Ну и сама остаётся не в накладе. Поводырить - не мешки с Синайским песком ворочать.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #11 За чергове майбутнє 30.06.2021 19:25
правда тепер без "Черкащини" Тулуба, но з грошима Бени продовжуемо "жертвувати" :-x
Дайте прогноз на майбутнє сідало під "патріотичними гаслами"
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-3 #10 Любов Майборода 30.06.2021 17:47
[quote name="Сьоза"]Любов Майборода:
Відповідь "Сльозі": приємно, що ви 30 років слідкуєте за моєю публічною діяльністю. :P Шкода, що прикриваєтесь ніками і боїтесь назвати своє ім'я :sigh: :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+11 #9 Сьоза 30.06.2021 13:34
Любов Майборода: За «правильне» голосування …
05 жовтня 2010, 19:16 Назарій ВІВЧАРИК Резонанс / Черкаські новини
Депутат Майборода – побувала у багатьох скликаннях Черкаської обласної ради і в багатьох партіях
У 90-му це була Демократична партія України, якої вже сьогодні немає. Але ж це не означає, що не повинно бути і Майбороди… Потім такою політсилою стала «Наша Україна». Потім я пішла в партію «Батьківщина». Чому ж ви приєдналися до команди Вільних Демократів, команди Одарича? Він сильна людина. Я довіряю йому.
Сергій Тулуб – створив фракцію «За майбутнє Черкащини».
Попри все, можу сказати, що я Сергія Борисовича поважаю як голову виконавчої влади. Мені також сподобався його підхід до формування бюджетних пропозицій
з нагоди Дня Незалежності С. Тулуб нагородив Л. Майбороду відзнакою... пані Майборода з радістю отримала від злочинної регіоналівської влади у грудні 2013-го, коли в Україні вже повстав Майдан
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #8 Стас 29.06.2021 15:52
Цитую Тарас:
Цитую иван:
при любой власти возле корыта :lol: и таких как она очень много

У тебе "иван" маршрут один: "чемодан-вокзал-росия". На відміну від тебе, відомого крахобора і хабарника, пані Люба живе у хрущовці. Її, а не тебе, люди п'ять разів обирають депутатом. :P
По-перше-не крАхобор, а крохобор-собиратель крошек!)))То є рівень інтелекту. І видно його з печерног"Чемодан...")))
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #7 Стас 29.06.2021 15:48
Пані торкнулась мови як генетичного коду.Що ж- мимоволі встановила зв*язок... До 5000 слів в нашій мові-тюркські.Хата,тато ,гарбуз,кавун,ш аровари... Ми навіть не замислюємось про це.А ,крім того, в мові є польські,угорсь кі,німецькі... То який же наш код? Слов*янсько-турецько-польсько... Звуження поняття не вийде-ми ж не з печери,все розуміємо.А отим торгують якраз печерні-ми оригінальні,ми арійці,ми... А чого тоді такі ниці,жебраки й слуги?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+8 #6 Руцкий лалалалайло. 29.06.2021 13:33
В своей бескорыстной жертвенности, "вечной жертве" удалось усидеть на алтаре уже куда больше, чем мне. Причём без помощи Терешковой.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-10 #5 Тарас 29.06.2021 03:20
Цитую иван:
при любой власти возле корыта :lol: и таких как она очень много

У тебе "иван" маршрут один: "чемодан-вокзал-росия". На відміну від тебе, відомого крахобора і хабарника, пані Люба живе у хрущовці. Її, а не тебе, люди п'ять разів обирають депутатом. :P
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+16 #4 Віжки 28.06.2021 23:07
Вдало осідлала безпрограшну тему мови, знесення пам'ятників та перейменування вулиць і галопом скаче на ній вже понад 30 років, періодично міняючи партії.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!