Кравець: «Про прапор прадавніх предків»…

А тепер без жартів нарочитого «рикання» в складах (як в заголовку) і без зайвої патетики – всього про один плакат часів УНР...

1917 року плакати «Згинуть наші воріженьки…» віддруковано у видавництві «Вернигора», названому так на честь віщуна-провидця Мусія Вернигори (1673-1769), прозваного «Корсунським Нострадамусом», оскільки жив він у Корсуні НА ЧЕРКАЩИНІ.

Засновник і керівник видавництва «Вернигора» - учасник Визвольної боротьби (зокрема, бою під Крутами) Валентин Отамановський, організатор і очільник таємного «Братства самостійників», депутат Центральної Ради, один з творців Українського війська – родом з Яблунівки під Смілою НА ЧЕРКАЩИНІ.

Внизу під малюнком – слова гімну України, написаного Павлом Чубинським, який у 1871-1873 роках жив і працював на цукрозаводі Симиренків у Млієві НА ЧЕРКАЩИНІ. Як відомо, пісня «Ще не вмерла…» вперше була виконана у Перемишлі в 1865 році на вечері в честь Тараса Шевченка родом З ЧЕРКАЩИНИ. А вперше надруковано цю пісню у збірці «Сопілка», яку для Чубинського профінансував Левко Симиренко З ЧЕРКАЩИНИ. До речі, друк першого «Кобзаря» Шевченка (1860) фінансував теж Симиренко, але Платон…

У центрі композиції потужного агітплакату – грозова хмара, блискавка з якої б’є у двоголову потвору-птаху, яка символізує окупантів-московитів. Ще один елемент, який кидається в очі – пам’ятник Богданові Хмельницькому – гетьману З ЧЕРКАЩИНИ, який перед смертю готував «зміну курсу» - на Європу, в союзі з Швецією, подалі від Москви…

Ну, і ще одне - прапор, де вгорі жовте, а внизу блакитне полотнище. Розміщення кольорів, навколо якого досі точаться суперечки, як і навколо того, яким таки бути «великому» гербу, та й чи варто його затверджувати, якщо княжий тризуб без прикрас - практично один з найідеальніших у світі символів?..

*Малюнок – художника з екзотичним ім’ям чи псевдо – Богуш Шиппіх. На жаль, про нього одного не знаю практично нічого, як і про митців, які нині в степу НА ЧЕРКАЩИНІ готують до відкриття 23 серпня інсталяцію «найбільший прапор».

Залишаються в тіні митці – як колишні, так і ці…)))

Андрій Кравець, журналіст

*допис з "Фейсбуку"