Передусім хочу сказати, що публічне обговорення будь-якого питання, яке викликає суперечки, є цілком нормальним процесом. Ми – Церква, а не секта, де всі дивляться в рот лише пасторові, й борони, Боже, комусь висловитися проти його думки. З іншого боку, є питання, які не слід замовчувати, вважаючи, що вони, мовляв, вирішуватимуться автоматично, самі собою.
Я переконаний: і архієреї, і клірики, і миряни – всі мають право голосу, право бути почутими. Тому ми не приховували того, про що говорили на нашій нараді, відверто обмінюючись думками й вирішивши провести опитування єпархіального духовенства. До речі, серед численних відгуків, які надходять до нас, є чимало позитивних, автори яких поділяють нашу думку про необхідність саме такої відкритої розмови.
Хочу повторити й підкреслити для всіх, хто вже почав навішувати на нас ярлики зрадників, запроданців, ворогів Православ'я: ми були й залишаємося у складі канонічного Православ'я, не роблячи ані кроку проти церковних канонів. Більш того, я особисто неодноразово говорив, що рішуче виступаю проти форсування процесів об'єднання в єдину Помісну Українську Православну Церкву. Допоки не будуть вирішені всі канонічні підстави для цього, дотримані всі умови – ні про яке єднання не може бути й мови.
Наприклад, про яке об'єднання може йтися, якщо ми позбавляємо священика нашої єпархії сану – за його розпусту, за те, що він знущався над своєю матушкою, вигнав її разом з дітьми з хати, знайшов собі коханку, але «добродії» з Київського Патріархату без зайвих вагань приймають його в свої обійми, знову дають право служити, вдруге вінчають. Він, мовляв, став «щирим патріотом». Чи можемо ми єднатися, брататися на таких умовах, де є волаюче порушення церковних канонів, попрання людської моралі?
Щодо іншого болючого питання, яке стосується доцільності поминання Святішого Патріарха Кирила по всіх храмах нашої єпархії, то воно до канонів не має ніякого відношення, тому що, як правлячий архієрей, за кожною Божественною літургією я звершую це поминання від імені повноти всієї нашої єпархії. Воно знаходиться в суто етичній площині. Тим людям, які підняли з цього нашого колегіального рішення ґвалт, вдалися до протестів, ультиматумів, навіть відвертих погроз на адресу наших священиків, раджу поїхати за тими адресами, де є хлопці, котрі сьогодні служать у зоні АТО, де вже є загиблі, поранені, каліки, зниклі безвісті, полонені – і нехай там спробують знайти вагомі аргументи для того, щоби та частина українців, яка пропонує утриматися від поминання Патріарха Московського і всієї Русі, погодилася з ними. А ці люди, хочу зазначити, теж є дітьми нашої же Церкви. До того ж, їх чимало.
Господь закликає християн молитися за всіх, навіть за своїх ворогів. Тому ми молимося за всіх, у тому числі й за тих, хто підняв проти України меч братовбивчої війни своїх православних одновірців: щоби Бог дав їм духовне прозріння, розум збагнути, який страшний гріх вони роблять. Те, що з Москви нинішні трагічні події на Сході України комусь здаються громадянською війною, навіть боротьбою уніатів проти Православ'я, для всіх справжніх українських патріотів є боротьбою за незалежність нашої держави, її волю. Ніхто не може позбавити українців права любити свою Батьківщину, називати її Україною, пишатися своєю історією, культурою, мовою, захищати від будь-яких спроб зламати волелюбний дух нашого народу. Це розуміють батьки, які виряджають наших синів у зону АТО, це розуміють священики, які благословляють наших захисників і моляться за мир в Україні. А як це розуміють руські матері, чиїх синів засилають на криваву бійню, звідки ті повертаються додому в цинкових трунах, якщо взагалі повертаються, то дай нам усім, Боже, витримати це нелегке випробування нашої віри, нашої мудрості й просто людяності.
Хочу сказати, що священики, все духовенство єпархії завжди відкриті для конструктивного діалогу. Ми готові вислухати кожного, дати вичерпну відповідь: звичайно, за умови, що будемо слухати не лише ми, але й нас теж.
Митрополит Черкаський і Канівський УПЦ (МП) Софроній
* коментар на офіційному сайті Черкаської єпархії
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису