Торік ми (апеляційний суд Черкаської області, – ред.) розробили обласну програму, за якою обласна рада виділила нам 400 тисяч гривень у зв’язку з тим, що нам передали приміщення (колишнього готелю «Росава», – ред.), – для реконструкції. Ці кошти всі до копійки ми використали на проектно-кошторисну документацію. У Києві нам обіцяли цьогоріч виділити для апеляційного суду під цей проект 20 мільйонів гривень. Це дозволило б нам повністю переїхати в ту будівлю.
Зробити це – не так просто. Суд – це режимний об’єкт. Необхідно передбачати необхідні умови безпеки, конвой тощо. Наприклад, важливо облаштувати для людей, що перебувають під вартою, в достатній кількості й достатньо зручні камери, де вони могли б якийсь час чекати на рішення суду.
У новому приміщенні ми передбачали облаштування 11 залів для судових засідань. У старому приміщенні їх у нас – усього 2. Врахуйте: 46 суддів, у кожному засіданні засідають троє суддів. У кожного є свої справи. Якщо залів для засідань суду мало, судді не можуть вчасно призначити початок слухань. Це затягує розгляд справ, тягне за собою обґрунтовані скарги громадян. Але, на жаль, ми не можемо нічого зробити – у старій будівлі ми подобудовувати вже приміщення і в коридорах, і в господарських закутках. Нині серед апеляційних судів України найганебніше приміщення – у нас.
Я спілкувався з усіма службами, громадськими організаціями щодо того, як зробити приміщення таким, щоб ним пишалася вся Черкаська область, і воно було б пристосоване для потреб громадян. Ми також зверталися по допомогу до організацій людей з інвалідністю. Вони нам надавали свої рекомендації, тому що для таких людей важливо, щоб і кнопки виклику біля входу були передбачені, і ліфти були зручними.
Ми просили, вибивали, жалілися... Отже, нам обіцяли 20 мільйонів гривень. Ми ж повинні забезпечити людей – і суддів, і відвідувачів – елементарними умовами...
Володимир Бабенко, голова апеляційного суду Черкаської області
* коментар журналістам про необхідність облаштувати для Черкаського апеляційного суду нове приміщення
реклама
Коментарі
Безперечно, Апеляційний суд потребує належне приміщення, доступ до правосуддя має бути забезпечений, у тому числі, шляхом надання належних можливостей публічних розглядів.
Але... У економістів є такий собі "метод относительных стоимостей",якщо обрахувати втрачену державою вигоду від функціонування готелю за призначенням ( я вже не кажу про соціально- політичний аспект), то НА КОШТИ, ЯКІ "ГОТЕЛЬ СПЛАЧУВАВ ДО БЮДЖЕТУ", за 3- 7 років можна було б побудувати належне приміщення для апеляційного суду.
Побачимо чим закінчиться для них люстрація. Таке не забувається.
Пора б уже люстаторам та антикорупціонер ам цими "лівосуддями " занятись.
Скульптури шкода, звісно. Однак, митці, що їх створили самі віддали їх у власність Укрпофтуру і вже ці власники розпорядилися ними. Тому питання "де скульптури?" треба задавати саме Укрпрофтуру.
Я цілком поділяю Ваше обурення руйнуванням скульптур, вони мені теж подабалися. Але апеляційний суд до ситуації з пам"ятниками не має ніякого відношення.
А ви у Петренка і Фізера поцікавтесь як вони "своє забрали" і де воно зараз
Стрічка RSS коментарів цього запису