Горбачов: Як людей обдурюють через інтернет

На сьогодні інтернет-шахрайство – це досить поширене явище. Шахраї використовують головним чином сайти «OLX» і «Aukro».

Є кілька видів злочинної діяльності через Інтернет.

Фальшивий продавець

Наприклад, розміщують завідомо неправдиві оголошення про продаж побутової техніки, запасних частин для автомобілів або навіть засобів гігієни. Люди телефонують на вказані в оголошенні телефони й дізнаються, що продукція, яка «продається» автором оголошення, набагато дешевша, ніж у магазинах. Шахраї надають номери карток (переважно «Приватбанку», бо там діє швидка й доступна цілодобово система «Приват 24»), люди перераховують на них кошти. Врешті-решт залишаються і без товару, і без грошей.

Одна з проблем розкриття таких злочинів у тому, що, взявши через суд дозвіл на тимчасовий доступ до банківської таємниці, зокрема, «Приватбанку», ми повинні направити його у Дніпропетровськ. Виїмки в черкаських відділеннях цього банку не проводяться, оскільки весь архів справ, кредитних історій тощо перебувають тільки у Дніпропетровську. Там само – фотографії шахраїв, які знімають через банкомати кошти, якими заволоділи, і анкетні дані цих осіб. Направляємо судові ухвали й чекаємо... більше трьох місяців. На цей час не виконані ухвали, направлені в грудні, в січні. Зрозуміло, що це ускладнює розкриття цього виду шахрайства.

«Приватбанк» зрозуміти можна: до них звертаються всі області, й опрацювати всі ці судові ухвали дуже складно. Звинувачувати цей банк ні в чому не можу. Але було б добре, якби ці виїмки проводили не тільки у Дніпропетровську, але й на місцях.

Фальшивий покупець

Ще один вид шахрайства – коли обманюють людей, які хочуть продати через Інтернет якусь річ, наприклад, меблі, побутову техніку. Добросовісний продавець виставляє оголошення, наприклад, на сайті «OLX». Шахраї телефонують продавцю й кажуть, що хочуть купити цю річ. Просять назвати номер картки, на яку потрібно перерахувати кошти, й просять переслати придбане «Новою поштою». Через систему «Приват 24» або іншим чином шахраї дізнаються, кому ця картка належить. Купляють стартовий пакет з номером телефону, схожим на номер операторів «Приватбанку», телефонують продавцю і, представляючись оператором банку, кажуть, що карточку, мовляв, потрібно негайно заблокувати, оскільки з неї невідомі особи знімають кошти. Тому, мовляв, пришліть нам пін-код із чотирьох цифр, і ми дізнаємося, хто здійснює з вашою карточкою ці дії. Або відповідне прохання міститься в смс-повідомленні. Людина, не розуміючи, що відбувається, надає секретний пін-код. Тоді шахрай або змінює в «Приват 24» номер телефону, «прив’язаного» до карточки, або безпосередньо перераховує з карточки постраждалого кошти на свою карточку.

Буквально сьогодні нам надійшло дві такі заяви. Люди з такими заявами приходять до нас щодня. Але, за чинним Кримінально-процесуальним кодексом, ми повинні отримати ухвалу суду і направити її в Дніпропетровськ. А, як я вже казав, із цим у нас проблеми.

Злам «Клієнт-банку»

Цей злочин – ще серйозніший за згадані раніше. Особа, яка його скоює, – професіонал у комп’ютерній техніці, хакер. Маючи реквізити тої чи тої фірми, хакер зламує доступ до системи «Клієнт-банк» і, отримавши доступ до рахунку, за п’ять хвилин перекидає кошти (іноді мільйони гривень) на рахунок іншої, підставної, фірми. Потім звідти переводять кошти на підставних осіб, які мають банківські картки. Ці люди знімають гроші в банкоматах, отримуючи за це певну (невелику) винагороду. Зняту суму передають організатору злочину. Той розплачується із хакером. Як правило, вони один одного не знають, і спілкуються по «Скайпу», який не прослідковується ніякими слідчими чи оперативно-розшуковими способами.

Із такими злочинами ми, незважаючи ні на що, боремося. З 1 січня ми заблокували близько мільйона гривень, які були незаконно зняти з рахунків фірм.

Фальшивий обмінювач

Іноді добросовісна людина щось хоче обміняти через «OLX». Наприклад, свій мобільний телефон на аналогічний мобільний телефон іншої марки. З нею зв’язується шахрай, який повідомляє, що має потрібний телефон і згідний на обмін. Вони обмінюються реквізитами. Добросовісна людина відправляє «Новою поштою» свій телефон шахраю, а шахрай у відповідь – коробку сірників або поламану картку в запечатаному пакеті.

Зрозуміло, це – не повний перелік злочинів, які скоюються через Інтернет. Є ще незаконний продаж певних речовин (наприклад, наркотичних), поширення порнографії тощо. Буває, що шахраї просто видурюють у людей карточки. У інших областях були випадки, коли шахраї телефонували людям із проханням «допомогти українській армії чи добровольчим батальйонам АТО». Давали відповідні каркові рахунки. Добросовісна особа, бажаючи допомогти українській армії, «допомагала» насправді шахраям... На щастя, на сьогодні у нас в області жодної заяви по таких випадках не зареєстровано.

Відповідно до проведеного нами аналізу, більшість осіб, які скоюють злочини через Інтернет, це молоді люди 1992-2000 років народження, студенти або навіть школярі, які добре володіють комп’ютером і хочуть «легко заробити». Але насправді їм, відповідно до Кримінального кодексу, загрожує покарання за статтею 190, частина 3 – позбавлення волі на термін від 3 до 7 років.

Кількість злочинів, скоєних через Інтернет, з кожним місяцем зростає. З 1 січня до сьогодні на території Черкаської області зареєстровано близько 180 випадків таких шахрайств (треба враховувати, що одна особа може обдурити багато людей). До того ж, є чимало латентних злочинів – коли люди не звертаються по допомогу до правоохоронних органів. Думаю, що згадану цифру насправді треба помножити на 2 або 3.

Звертаюся до громадян, які або стали жертвами злочинів, скоєних через Інтернет, або мають про це інформацію, із проханням звертатися до відділу боротьби з кіберзлочинністю за адресою: Черкаси, вулиця Грибоєдова, 62. Вислухаємо й докладемо максимум зусиль для розкриття злочину.

Богдан Горбачов, т.в.о. начальника відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Черкаській області, майор міліції

* із виступу на прес-конференції 4 березня 2015 року