У селі Будище Черкаського району є птахофабрика «Перемога Нова». Ще до грудня 2014 року вона виробляла м’ясо птиці. Тепер за потребами компанії її має бути перепрофільовано під виробництво інкубаційного яйця. Я – директор цієї фабрики, що входить до структури потужної української компанії «Миронівський хлібопродукт». Компанія обіймає 60% усього українського промислового ринку м’яса птиці. Продукцію випускає під торговою маркою «Наша ряба».

ПАТ «Миронівський хлібопродукт» – вертикально інтегрована компанія, яка розпочинає із виробництва зернових і закінчує виробництвом курятини. Виробництво інкубаційного яйця – важлива ланка у бізнес процесі, донедавна вироблялось двома птахо комплексами у складі МХП: «Шахтарська птахофабрика» (м. Шахтарськ Донецької області) та «Старинська птахофабрика» (с.Мирне, Київська обл.). Я був директором «Шахтарської» фабрики, побудованої за новітніми європейськими технологіями у 2013 році. Перших курчат закупили в Німеччині по 2 євро 35 центів за штуку. Виростили їх до 3 місяців... Але нещодавно (серпень 2014) сталася біда – Шахтарськ захопили бандити. Вони знали, чий це бізнес (власник «Міронівського хлібопродукту» Юрій Косюк на той час був заступником голови Адміністрації Президента України Петра Порошенка, - ред.). Нам із двадцятьма провідними фахівцями фабрики довелося залишити Шахтарськ і просто випустити птицю.

Племінні підприємства – ексклюзивні. В Україні їх лише три. Одне з них ми втратили на Донбасі. У зв’язку з цим керівництво компанії вирішило реконструювати будищенське підприємство «Перемога Нова» під племінний репродуктор. У реконструкцію буде вкладено близько 2 млрд грн інвестиційних коштів.

Якщо раніше, під час виробництва м’яса, тут утримувалося в рік 17 мільйонів голів птиці бройлера, то після перепрофілювання планується утримувати значно менше – 4 мільйони голів. Поясню, чому так. Відповідно до технології виробництва м’яса, на 1 кв. метр площі сідає до 24 голів курки. У зв’язку з переходом на виробництво інкубаційного яйця на 1 кв. метр сяде вже набагато менше – 6 голів курки. Більше не можна за технологією. Наразі ми вже перевели декілька бригад у племінне господарство, та з червня будемо отримувати інкубаційне яйце.

Ми всі розуміємо, яке було екологічне навантаження від виробництва, яке раніше було на «Перемозі Новій». І ми раді тому, що зі зменшенням поголів’я буде знижуватися й екологічне навантаження на територію, де ми планує розташувати бригади із пташниками.

Готуючись до перепрофілювання, ми провели певну роботу, яка обумовлена нашим законодавством. Технологія вимагає, щоб птиця 4 місяці від народження перебувала в певних умовах, зокрема, при дуже малому освітленні (саме в таких умовах внутрішні органи птаха розвиваються найоптимальніше). Півники вирощуються окремо від курочок. Після цього птиця переводиться в нові приміщення, де світла більше, є гнізда для кладки яєць, а також півники і курки вже утримуються разом. Саме тут курки несуть яйця, із яких згодом вилуплюватимуться курчата для бройлерних птахофабрик компанії МХП, наприклад, під Ладижином, під Дніпропетровськом, у Степанцях, де виробляється м’ясо птиці. На сьогодні ми маємо пташники для початкової частини технологічного циклу (перші 4 місяці). Тепер необхідно збудувати нові приміщення, де кури нестимуть яйця. Ці приміщення не можуть бути сильно віддалені від наявних (не більше 20 км), тому що при тривалому перевезенні птах переживає шок, який може відбитися на його здоров’ї та несучості.

На сьогодні єдиний можливий майданчик – на території розпайованої землі поблизу сіл Мошни, Тубільці та Яснозір’я. За свої паї люди отримуватимуть достойну плату, більшу, ніж вони отримують зараз. Відповідно до санітарних норм, відстань від нових пташників до населених пунктів не може бути менше 1,2 км. Всіх цих норм буде чітко дотримано як і заплановано.

Нині на цій території уже існує один пташник, і там уже сидять батьківські форми птахів, які згодом нестимуть яйця. Ми запросили представників санітарно-епідеміологічної служби для визначення, чи створює цей пташник екологічні проблеми для довкілля. Приїхали професіонали з приладами, зробили заміри. Ось висновок, який зробили фахівці: «За результатами лабораторних досліджень проб атмосферного повітря, відібраних на відстанях 100 м, 200 м, 300 м, 500 м та на межі санітарно-захисної зони (1км), вміст забруднюючих речовин (аміак, діоксид азоту, оксид вуглецю, фенол, пил) не перевищують гранично допустимих максимально-разових концентрацій». Відповідно до протоколу, на відстанях 500 м, 300 м прилади показали нульові викиди, і тільки на відстані 100 м викиди є, але в межах норми.

Чому ж місцеве населення скаржиться на періодичні запахи?

В технологічному процесі передбачено певний період утримання птиці. Племінна птиця утримується рік і три місяці, поки несе яйця. Бройлера (м’ясні породи)  ж тримають 42-45 днів. Коли птицю забивають, з місця, де її утримували, вичищають послід і вивозять його на довколишні сільськогосподарські землі як добрива або в послідосховище. Кілька днів, коли ці добрива вносяться, відчувається неприємний запах. Але він – не від технологічного процесу утримання птиці! Звісно, збої бувають і в технології, коли, наприклад, вчасно не спрацьовує вентиляція. Тоді послід не встигає вчасно висихати, і виникає запах. З іншого боку, при утриманні племінних форм птиці (а саме так буде після реконструкції) згадані збої категорично не припустимі. Послід тут завжди сухий, а отже не виділяє запаху. І вивозиться він не раз у 42-45 діб, а раз у рік і три місяці. Не треба також забувати, що ми говоримо про органічне добриво, послід, а не про хімічні речовини.

Нам закидають, що після реконструкції нібито зросте споживання артезіанської води. Але ж це категорично не так! По-перше, через зменшення поголів’я птиця питиме набагато менше. По-друге, ми дуже економно ставимося до води – зокрема й через те, щоб створити птахові прийнятні умови для життя. У пташниках встановлене крапельне поїння. Із поїлки постійно вода не витікає. Якщо курка не встигає склюнути краплю, вона падає на краплевловлювач, і курка бере воду звідти. За розрахунками фахівців (Голландія, Німеччина), які надають нам це обладнання на протязі останніх 10 років, уся наша птиця випиватиме в рік 170 тис кубів на рік, а не «мільярди», як нині можна прочитати подекуди в пресі.

Досить багато води витрачається у забійному цеху – для обмивання, ошпарювання тушок тощо. Але після перепрофілювання фабрики забійний цех працюватиме не постійно, як раніше, а лише 5 днів у два місяці. Відповідно, споживання води суттєво знизиться – з 238000 до 44000 кубометрів води на рік. Нарешті, старі очисні споруди, від яких також міг відчуватися запах, буде замінено сучасним обладнанням для очистки стічних вод.

У разі реалізації проекту ми плануємо вийти на працевлаштування 500 жителів навколишніх сіл. Після того, як торік восени фабрику було закрито на перепрофілювання , частину робітників ми працевлаштували на «Миронівській птахофабриці» (с.Степанці). Ті, кого такий варіант не влаштував, звільнилися. Зараз, уже в ході реконструкції виробництва, ми забираємо цих людей із центру зайнятості назад до себе. Так, уже працевлаштовано 105 із 170 колишніх працівників ліквідованого забойного цеху. Цей процес триває. Середні зарплати на нашому підприємстві – 4 тис. грн. Крім того усі працівники отримують комплексний обід за 1 грн, безкоштовну доставку на/з роботи, 6,5 кг м’яса птиці щомісяця і т.д.

Під нашою опікою – школи та садочки довколишніх сіл. Так, у Мошнівській школі ми вже замінюємо вікна, взялися відновити каналізацію, щоб діти відвідували не вуличний, а внутрішній туалет. Хочеться запитати себе, жителів сіл, сільради: ми в якому столітті живемо, щоб діти на перервах бігали до вітру надвір?

Наша команда має великий досвід соціальної роботи з працівниками, їхніми сім’ями та селами, де вони живуть. У Шахтарську наші робітники двічі на місяць отримували зарплату і аванс, і всі ці кошти – офіційні. Повний соціальний пакет. Улітку діти відпочивали в дитячих таборах – як ближніх, так і анексованого тепер Криму. Торік, коли в Шахтарську велися бойові дії, ми відправили всіх дітей усіх наших працівників у дитячий табір в Бердянськ. Ми – потужна українська корпорація, а в таких компаніях прийнято всіляко підтримувати своїх працівників. Але навіть у межах корпорації наша команда має репутацію такої, що особливо налаштована на соціальну підтримку.

Коли мене запитали, на яку суму ми готові укласти з довколишніми селами угоду про соціальну співпрацю, я запропонував кожному селу вписати в угоду цифру, яка у багато разів перевищує нинішню, – мільйон гривень. Відтоді минуло два місяці, але я чомусь так і не отримав проектів цих угод. Усі – сільські ради, районна влада займають очікувальну позицію. А між тим, у результаті нашої інвестиції бюджет району може поповнитися на 15 млн грн. Це що, зараз зайві кошти?

Тим часом група людей з незрозумілих для мене причин робить на наше підприємство різноманітні нападки дивовижного за своєю безглуздістю характеру. Одне сміховинне звинувачення йде за другим. Я б хотів звернутися до наших опонентів із пропозицією викласти всі претензії до нас на папері, щоб ми могли дати аргументовану відповідь по кожному. Бо так доводиться реагувати переважно на різноманітні плітки. Згодом має відбутися громадське обговорення нашого інвестиційного проекту, під час якого кожний охочий може з’ясувати з перших вуст усе, що його цікавить. Але треба говорили мовою коректних цифр, а не пліток.

Мені 61 рік, я не займаюся ніякою протиправною діяльністю. Мене щиро дивує ставлення до підприємства, яке здатне дати кільком селам нове життя (а як відомо, діяльність підприємства «Верес» тут зупинилося). Якщо ж нас категорично не прийматимуть – що ж, доведеться шукати в Україні інший майданчик. У багатьох місцях до інвесторів ставляться із значно більшою прихильністю. Але ми хотіли б розвивати саме Черкащину. На цьому наполягає, зокрема, й засновник нашої компанії Юрій Косюк, який народився і виріс на цій землі...

Віктор Гринюк, директор дочірнього підприємства «Перемога Нова» ПАТ «Миронівський хлібопродукт»

* З виступу на прес-конференції 12 березня 2015 року

реклама

Коментарі  

 
0 #12 Патріот 21.05.2015 08:06
Шановний, ми прекрасно розуміємо, які інвестиції чекають наших чиновників і керівників області та району! на жаль, вони попадуть лише в їх кишені. А нас, простих селян, чекають розчарування та лихо на своїй рідній землі!
Питання не лише в шкоді, яку принесе нам цей проект а в тому, що в перід, коли вся країна старається змінитись, Ви використовуєте ті ж самі злочинні методи що й попередня влада!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #11 АК 12.04.2015 17:49
Шановний, директора школи ви підкупили вікнами, керівника клубу ремонтом, працівників ваших підприємств під загрозою скорочень заставляєте за себе голосувати, 500 робочих місць ви готуєте для переселенців з донбасу (землю біля мосту через Вільшанку вже викупили). Не думайте що старими методами у вас щось вийде. Ми змінились! Не допустимо екологічної катастрофи!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #10 Вктор 29.03.2015 15:10
Я,не знаю кого взяв на роботу пан гринюк,але я знаю де в сімї з двох працюючих в перемога нова обох скоротили і ніхто не пропонував альтернативу працевлаштуванн я.Нехай гринюк розповість,чому за однакову роботу місцеві отримують вдвічі,а то і втричі меншу зарплатню ніж привезені працівники.Чому місцевих знімають з посад і призначають чужинців.Обіцянки працевлаштуванн я місцевих жителів не більше ніж брехня гринюка і косюка.В селі Мошни хочуть скупити землі для будівництва будинків для працівників(біж енців),то про яку перспективу для місцевих може бути мова.""Прийшли бандити" чому ж ви не стали на захист своєї домівки?Ваший син та ви втекли,а наші сини та батьки гинуть на сході країни.Ви пообіцяли Мошнянам не будувати пташники,але як понурувата .... лізете в чужий город
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #9 Катерина Онопрієнко 24.03.2015 00:19
Пане Гринюк!Залиште Мошнівський кущ назавжди!!!!Ви заробили вже скільки проклять селян ,через підлі методи добитись окупації наших земель!!!Бійтес ь Бога!!!!Ви бачите,який спротив наших громад!!!!Ну не вірять вони вашим байкам!!!! Будете і далі наступать-ви побачите справжній ГНІВ НАПОДУ !!!!!Майте совість!!!!У нас курортна зона,а ви лізете зі своїми курятниками!!!! Пане Косюк! Почуйте своїх земляків,знайді ть інше місце для вашого бізнесу!!!! Не гнівіть Бога!!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #8 Шпион, пришедший с холода 18.03.2015 08:28
В організаційній документації націоналістично го підпілля йдеться про потребу заохочення населення до здачі продовольства і матеріалів у фонд УПА. Селянським господарствам, залежно від рівня достатку встановлювали норми здачі різних продуктів, які вони, мали виконувати.
Документальним підтвердження пожертви для "лісової армії" ставали бофони [своєрідні облігації, за якими люди жертвували "на бойовий фонд" — І. П.], які вручали господарю. Проводився ретельний облік отриманих продуктів із зазначенням імені та прізвища господаря, адреси його проживання, ваги продукту, його найменування."З фондів ГДА СБУ"
Чим не "продразверстка"
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+1 #7 не нада нас дурить 14.03.2015 22:31
усе написане вище дайте фахівцям які знімають кіно та зробіть цикл програм на задану тему що врахують і думку людей і прагнення бізнесу.це ж не одного покоління земляків стосується
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #6 козацький край 14.03.2015 11:55
Яснозірцям потрібно чекати екологічно безпечних інвестицій. Наприклад, Канада вже піднімає питання інвестування в тваринництво і молочну галузь. Мабуть є різниця.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+6 #5 козацький край 14.03.2015 11:39
Цитую Будище:
Дорогі земляки,не погоджуйтесь.Подачки не стоять порчі нашого довкілля.А пояснення директора це як передвиборна агітація.Але обіцяного ніколи не виконують.


100%. Питання потрібно зняти раз і назавжи.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+4 #4 О.ЧУПРИНА 14.03.2015 01:45
Розвивайте Черкащину,але не створюйте екологічного лиха шляхом надмірної концентрації специфічного виробництва.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+6 #3   13.03.2015 21:11
Хто тільки не мав бажання розривати Черкащину, і татари, і турки, і москалі, і тулуби, а тепер ще й нові яничари. Кожний тільки й мріє, урвати собі її шмат, користуючись унікальним побарабанізмом місцевого населення.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100