Войцехівський: Владу в нас не люблять, але обирають

Коли в 2010 році обійняв посаду, на мене почали тиснути.

У місті було кілька осіб, які нарекли себе «хрещеними батьками». Всі мали приходити і радитися з ними у важливих фінансових питаннях. Я відмовився. Прийшов, як вони казали, «молодий пацан» і «почав ламати схеми». У місті після того загорілася взуттєва майстерня, почали розказувати, що то «мер направив». На мене відверто тисли. Мабуть, коли щось треба міняти в місті, таке стається завжди. Це пов'язано не тільки із комунальною сферою. Потрібно було або вступити у їхню спільноту та стати частиною схеми, або дотримуватися своїх принципів і установок. Тоді б ті кошти, що зараз підприємці витратили на алею троянд, треба було б віддати людям, а вони б за це – частку мені. Але ж я не для цього сюди прийшов. Тоді спалили в Кединій Горі дачу моєї сестри. Вона тільки почала будуватися, ще ніякого майна там не було. Дзвінків та смс із погрозами не було. Я розповів міліції, кого підозрюю. Але, як завжди, ніхто нікого не знайшов.

Взагалі владу в нас не люблять, але обирають. «От він падлєц, бо я за нього голосувала, а він яму мені не засипав на переулку». Або «коли у мене під двором бордюр почистять?». Я з людьми стаю і гребу під їхніми дворами. Тоді вони слідкують вже самі.

Жителі владою незадоволені, але реалісти обирають тих самих мерів. От в Умані мер Юрій Бодров чотири рази обраний. На сесії обласної ради сидимо поруч, бачу, з якими документами він приходить, як вони підготовлені – там є чому повчитися. Ще причина – мери працюють, але не піаряться. За роботою не мають часу на це. От колега з Ватутіного приїздить на сесію. Руки порепані – теплотрасу прорвало зимою і він лазив у той котлован. Люди тільки знають, що знову тепло в квартирі.

Віталій Войцехівський, міський голова Золотоноші

*з інтерв’ю «Газеті по-українськи»