Гарячі номера телефонів

46a1ffdbc0fb95617bf8471ce4678fd1 Цьогоріч, незважаючи на війну, в Черкасах поновилися археологічні дослідження, які проводить Черкаська експедиція Інституту археології НАН України (начальник – Д. Куштан). Під час розкопок на території черкаського Подолу, в межах культурного шару пізньосередньовічно-ранньомодерного міста виявлено цікаву знахідку – металевий перстень-печатку. Його щиток округлий, суцільний із дужкою. На плоскій поверхні щитка ювеліром вигравіювано матрицю-негатив печатки, яка зображує сцену за участі групи людей, поміщену в округлу рамку. Гравіювання досить схематичне, тим не менше нам вдалося «дешифрувати» зображення на печатці – це біблійний сюжет «Соломонів суд».

На відтиску печатки праворуч бачимо крупну фігуру людини в короні – царя Соломона з піднесеними догори руками, який сидить на троні (коло голови літера «С» – «Соломон»). Перед царем (практично в центрі композиції) стоїть воїн, одною рукою він заніс над собою меч, а іншою – тримає за ногу немовля. З протилежної сторони від воїна – фігура жінки, одна рука якої простягнута в бік царя та воїна. Інша жіночка у благальній позі припала до ніг царя. Історія про суд старозавітного іудейського царя Соломона, яка пояснює дане зображення, викладена в Біблії в «Першій книзі царів» (3: 16-28):

…Тоді прийшли дві жінки блудниці до царя й стали перед ним.

Одна з них каже: «Прошу тебе, мій пане! Я й оця жінка живемо в одній хаті, і я породила при ній у тій хаті.

На третій же день, як я породила, злягла й ця жінка. Були ж ми удвох, нікого чужого з нами в хаті не було, лише нас двоє було в хаті.

І вмер синок цієї жінки вночі, бо вона його приспала.

Встала вона посеред ночі, взяла мою дитину з-під мого боку, як слугиня твоя спала, та й поклала його до свого лона, свою ж мертву дитину поклала до мого лона.

Встала я вранці годувати мою дитину, - аж воно мертве. Та як придивилась до нього вранці пильно, бачу, що це не моя дитина, яку я породила.»

А друга жінка каже: «Ні, моя дитина жива, а твоя дитина мертва.» А та: «Ні, твоя дитина мертва, а моя жива.» І змагались отак перед царем.

І сказав цар: «Ця каже: оце моя дитина, та, що жива, а твоя дитина мертва. А та каже: ні, твоя дитина мертва, а моя жива.»

І повелів цар: «Подайте мені меча!» І принесли меча перед царя.

Тоді цар наказав: «Розітніть живе дитятко на двоє та дайте цій половину й тій половину.»

Каже тоді цареві жінка, дитина якої була жива, - бо серце її зворушилось із жалю за своїм сином: «Прошу тебе, мій пане! Нехай дадуть їй дитинку, нехай не вбивають!» А друга каже: «Нехай не буде ні мені, ні тобі! Розтинайте!»

І розсудив цар: «Дайте тій першій живу дитину, не вбивайте. Та її мати!»

Як же почув увесь Ізраїль про царський присуд, то всі сповнились пошаною до царя, бо зрозуміли, що в ньому була мудрість Божа, щоб судити.

Цей сюжет був досить популярним у мистецтві Старого Світу протягом значного періоду: від готики (XIV ст.) до романтизму (поч. XIX ст.). Окрім фресок, картин, гравюр, скульптур тощо, він побутував і в сфрагістичній культурі – прикрашав матриці печаток. Це підтверджують десятки перснів-печаток з сюжетом «Соломонів суд», які, зазвичай, датуються кін. XVII – XVIII ст. Вони мають різні якості виконання й ступінь деталізації, але характеризуються досить усталеною композицією, подібною то тієї, що ми бачимо на перстні з Черкас.

Достеменно невідомо, кому належав цей перстень-печатка. Вочевидь, його міг собі замовити якийсь черкасець, котрий не мав можливості похизуватися іменною печаткою з родовим шляхетським гербом, але дуже хотів на манер шляхти завіряти свій підпис чи кореспонденцію восковою чи сургучевою печаткою. З огляду на сюжет – справедливий суд – власник такого перстня міг мати якесь відношення до суддівства та юриспруденції.

298683588_5444206495631869_9045270809397216611_n

298612948_5444206508965201_9108176510222302963_n

298943340_5444206498965202_530781897582243821_n 

298061592_5444207438965108_3791315547511092454_n

298411260_5444207448965107_1258282406641127034_n  

Дмитро Куштан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України

* Допис у фейсбуці.

реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
+1 #3 університет, музей- АУ 19.08.2022 13:03
При всій повазі до наших славних археологів,поді бні знахідки і розкопки в Черкасах стали формою легелізації забудови історичної частини міста. Місцеві олігархи,депута ти дають можливість археологам трошки покопатися ,а потім вперьод і тішина. Приклад-Хрещатик Сіті,"Чайка" і інший треш в центрі. В той же час ніхто нічого не робить з городищем "Чорним Яр" на Митниці ,яке без будь-яких вказівних знаків (не враховуючи біотуалет) стоїть завалене скатами шиномонтажа.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #2 правда 16.08.2022 21:12
Круто
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-6 #1 Аза Ян 16.08.2022 20:53
Це моя !! Коли я вирішив був місто заснувати й Дніпро напроти майбутньої Васидиці аки посуху переходив, випала на Подолі зі скрині з награбованим раніше на лівому березі.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100