Невдовзі ми будемо святкувати День міста Черкаси. Вірогідно місцева влада знову вітатиме нас із «сімсот-стількито-надцятою» річницею від дня його «заснування» – досі дається взнаки започаткована радянською владою традиція святкування, що розпочалася з «700-річчя» у 1986 році. Але цей вік міста є абсолютно помилковим і таким, що не відповідає історичним реаліям.
Роками ми намагаємося донести суспільству, що «офіційна» теорія про заснування Черкас північнокавказькими черкесами у 1286 р. – це навіть не легенда, а відверта містифікація, вигадана російськими імперськими істориками XVIII століття В. Татіщевим та І. Болтіним. Археологічні дані та критичний аналіз писемних джерел свідчать про те, що наше місто років на 80–100 молодше й з’явилося у 2-й половині – наприкінці XIV століття, як результат підпорядкування цієї території (колишнього улусу Золотої Орди) владі Великого князівства Литовського.
Треба визнати, що ми навряд чи колись дізнаємося точної дати заснування Черкас – навіть десятиліття, коли це сталася, не можна визначити напевно. Відомо лишень, що ця подія відбулася після 1362 року (після битви на Синіх Водах), а у 1380–1390-х роках Черкаси вже фігурують в достовірних писемних та документальних джерелах, як існуюче місто-фортеця. Годі й казати, що «черкеська» теорія походження міста абсолютно помилкова й шкідлива, бо є типовим імперсько-радянським наративом. В імперські часи за її допомогою не лишень «пояснювали» походження назви Черкас, але й виводили козаків-черкасів від розбійників-черкесів, що є цілковитим абсурдом. У радянський же період «кавказький» історичний анклав у серці Україні цілком відповідав концепції інтернаціоналізму. Можливо на тридцятому з гаком році Незалежності, тим паче в умовах війни з роSSією, варто схаменутися й не повторювати цю дурню.
Напевне, нам давно слід переформатувати День міста: остаточно відмовитися від святкування вигаданої дати «від заснування», натомість пов’язати це свято з конкретним днем, коли відбулася важлива подія в історії Черкас. Звичайно, найбільш значимою подією могло би бути отримання містом статусу ВІЛЬНОГО королівського у 1791 році. 18 квітня польський сейм затвердив Закон про міста («Наші королівські вільні міста в державах Речі Посполитої»), згодом його положення були включені до Конституції 3 травня в якості ІІІ-ї статті. За цим законом розширювалося самоврядування населення колишніх королівських міст, міщанський стан допускався до участі в виборних та представницьких органах влади (раніше це було виключним привілеєм шляхти).
18 серпня 1791 р. в Черкасах відбулися ПЕРШІ В ІСТОРІЇ МІСТА місцеві вибори. На зібранні обирали урядників магістрату та депутатів у апеляційний міський суд та на сейм. Значення цієї події важко переоцінити: вперше сформовано демократичний апарат управління містом, який прийшов на зміну архаїчному управлінню, яке здійснювалося від імені короля намісником-старостою. Обраний міський уряд складався з директора магістрату, президента (бургомістра), війта, райців, касира та писаря.
На наше переконання ця дата – 18 серпня – цілком заслуговує на те, щоб бути пов’язаною з новою концепцією святкування Дня міста Черкаси. В усякому разі, це краще, ніж відзначати чергову річницю історичного фейку.
Дмитро Куштан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України,
співавтор монографії "Археологія та рання історія Черкас"
*допис з «Фейсбуку»
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису