На прикладі своєї родини усвідомив, що в нас країна не тільки героїчних воїнів, а й героїчних бабусь.
Моїй бабусі 79 років. Із яких 79 вона прожила в Сватовому Луганської області. Із яких 4 місяці під окупацією.
Щоб виїхати з-під окупації, вони разом з мамою проїхали 3000 кілометрів і 3 різних країни, не рахуючи одну недокраїну.
Але їм не залишили вибору. А коли нема вибору - час для героїзму. Пишаюся своїми, а також тисячами бабусь, які вимушені залишити домівку, аби не жити під окупантами.
Артур Пріхно, екс-журналіст "Прочерку"
*допис з "Фейсбуку"
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису