Останнім часом усе частіше чуємо: «Діти не хочуть вчитися», «Їм нічого не цікаво». Але чи справді проблема лише в дітях? На моє переконання відсутність запиту на якісну освіту - це симптом глибших проблем у нашому суспільстві, які мають різні корені.
1. Діти бачать, що успіх часто не залежить від рівня знань. Блогери, «схематози» або просто знайомства працюють швидше, ніж десятиліття навчання. Коли дитина не бачить прямого зв’язку між «багато вчився» та «гідно заробляю», мотивація зникає.
2. Де в нашому інфопросторі «культ інтелекту»? Хто герої підлітків? Поки науковці чи інженери залишаються в тіні, а «легкі гроші» підсвічуються оманливим блиском, дитина обиратиме легший шлях.
3. Батьки та вчителі часто вимагають «гарні оцінки», а не реальні знання. У результаті діти вчаться маніпулювати системою: списувати, бездумно використовують штучний інтелект, аби просто отримат цифру в журналі. Запит на «папірець» замінив запит на «вміння».
4. Війна та постійний стрес зміщують фокус. Коли ти живеш у стані тривоги, мозок працює на самозбереження, а не на довгострокові інвестиції в інтелект. Якісна освіта - це марафон в довгу, на яку в багатьох зараз просто немає емоційного ресурсу.
Що з цим робити?
Переконана, що запит на освіту не з'явиться сам собою. Він виникає там, де є конкурентне середовище, де знання дають реальну силу і де школа стає місцем для досліджень, а не для відбування терміну.
Нам потрібно змінити суспільний договір: освіта має стати не обов'язком, а привілеєм і ключем до реальних МОЖЛИВОСТЕЙ.
Леся Хлипавка, учитель історії м. Черкаси, співавтор програм із історії.
реклама
Коментарі
Такого ніколи не було! А ми хочемо результату?
Мажориків, народжених із золотою ложкою в роті, яким батьки купують оцінки в школі, атестати, дипломи та дарують теплі крісла в керівництві компаній - жалюгідна купка. А на що розраховують у житті решта 90 з гаком відсотків малолітніх бевзів, з гололвою занурених в інсмтаграм та стрілялки?
Цьогорічне тестування показало, що 27% випускників, що збираються вступати до вузів, не розуміють зміст слова "половина", а майже дві трети1ни - не розуміють вислів "розділити у відношеннні 3:1. Про тих, хто до вузів не збирається - й мови нема. Здачу в магазині пораахувати нездатні. Воно в житті не потрібне?
Воно про "формування особистостей лідерів -херизматиків" (АУЄшні авторітєти в наших умовах) й знущання над вителями і від недоформованих "особистостей", і від не менш херизматичгного МОНУ з його божевільними щоденними нововведеннями.
Діти, навіть хворі - йдуть в школу. Але зовсім не за знаннями, а чисто по приколу -"дома скучно". Расслабон і тік-ток.
Але накінець навчання "Міністерство Образованія" вже само жорстко мстить учням засобом карального, зашкварно божевільно стресового "мультику" - НМТ.
Після якого навіть виживають не всі.
Стрічка RSS коментарів цього запису