Відсьогодні глядачі у регіонах ще на крок наблизилися до розуміння того, що їхнє телевізійне меню скоротилося на один місцевий канал.
У моїх рідних Черкасах регіональний канал Суспільного мовлення почав транслювати абсолютний мінімум місцевих програм - за цілу добу черкащани на UA:Суспільне побачать аж 56 хвилин місцевих програм.
З повторами вийде десь півтори години, які розкидані по ефіру з 6 ранку до 22 ночі. При тому, що свого часу на каналі «Рось» (до реформи із Суспільним) транслювалося 9!!! годин черкаських телепрограм.
Глядачі чітко шукали свій місцевий телеканал, з місцевими новинами та змістом. Так, «Росі» важко було конкурувати в якості, техніці, кадрах з національними телеканалами. Але. Безумовна перевага регіональних ТРК - близькість до глядачів - свої новини, свої герої, свої міста і села.
Ситуація із маргіналізацією місцевого змісту - це загальна лінія керівництва Суспільного мовлення. І година дозволеного місцевого мовлення - це вирок відсьогодні не лише для Черкас, а й для кожного регіонального телеканалу в структурі Суспільного.
Дві години місцевого ранкового мовлення, які раніше формували загальних три години місцевого контенту, сьогодні замінив «Ранок на Суспільному». Відтепер українцям в ефірі полтавського, закарпатського, львівського, запорізького та усіх регіональних каналів пропонують дивитися «Ранок» столичний. А десятки ( сотні) співробітників Суспільного в областях чекають на звільнення, скорочення або реорганізацію.
Національна спілка журналістів України не підтримує політику Правління та Наглядової Ради Суспільного мовлення, спрямовану на згортання регіонального мовлення. Українці мають право отримувати висвітлення життя регіонів у повному обсязі, а журналісти та технічні співробітники регіональних філій - мають право на професію. І право на голос, коли у столичних кабінетах руйнують перспективи регіональних каналів.
Сергій Томіленко, голова НСЖУ
*допис з "Фейсбуку"
