Кілька слів про рішення ВР щодо перейменування понад 300 міст і сіл України.
Учора, за військовими справами, не мав змоги висловити свою думку, я вже не кажу - взяти участь в голосуванні.
У парламенту вистачило мудрості, а в монобільшості інстинкту самозбереження, щоб з другої спроби прийняти це історичне рішення. Ця постанова – не лише про мову, це черговий цвях у труну путінського і русского міра. Російська мова, як колись казала великий друг України Валерія Новодворська, – «це мова леніна і сталіна», а також зброя для поневолення і знищення.
Але, вітаючи це рішення, мусимо розуміти, що це лише напів крок. Неможливо звільнення від москви, поки на наших картах залишатимуться Первомайськ і Южноукраїнськ, які ВР так і не знайшла в собі сили (читай - голоси) дерусифікувати.
Після війни колись зніму форму і, сподіваюся, поїду на море у Порт-Аненталь, теперішнє, перепрошую, Южне. А поки що рішення парламенту відкласти перейменування п´яти великих міст «на потім» просто відмовляюся розуміти. Хочеться запитати у колег лише одне: «Ви на чиєму боці і кому патрони підносите»?
Сергій Рудик, нардеп, захисник України
*Допис із фейсбуку
Читайте також: 10 населених пунктів Черкащини змінять свої назви
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису