Спрягайло: Закритість – це не совковість, а можливість зберегти природу

Ідея відмовлятися від колись недоступних речей – загалом ніби і добра. Але не у цьому випадку.

Приклад ботсаду Гришка чи дендропарку Софіївка (обидва – в підпорядкуванні НАНУ) з відкритим доступом – не наш випадок (хоча більшість не підозрюють, що і в них є недозволені місця і там ви не зайдете у будь-який куточок). Спробуйте потрапити у будь-який університетський ботсад (Житомирський, Херсонський, 2 Київських, 3 Львівських, Ужгородський – будь-який): це не є категорично неможливим, але їхній режим не передбачає вільного відвідування. Адже вони у першу чергу – колекції. Їхня закритість не пов’язана зі зверхністю керівництва до людей або совковістю. Це просто єдина можливість більш-менш якісно (кому як вдається) зберегти наявний (часто унікальний) матеріал і спостерігати за ним.

Університетські ботанічні сади мають трохи інші задачі, ніж муніципальні або просто парки відпочинку. І мені видається, що до цього теж треба ставитись із повагою і розумінням

Прес-служба ЧНУ поширила звернення, в якому - стурбованість електронною петицією на сайті Черкаської міської ради. У петиції ініціюється перепрофілювання в громадський парк Ботанічного саду ЧНУ. Текст звернення тут

Олександр Спрягайло, завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій ЧНУ імені Богдана Хмельницького

*допис у «Фейсбуці»