13-го січня 2022-го року, напередодні Святвечора, о 17.25. за київським часом, Україна й український нарід отримали без перебільшення подарунок астрономічних розмірів. Того, нині вже історичного дня, зі стартового комплексу Військово-Повітряних Сил Сполучених Штатів Америки, що на мисі Канаверал, було здійснено запуск українського космічного оператора "Січ-2-30". Космічний апарат вагою в 210 кілограм за межі земної атмосфери виводила ракета-носій «Falcon 9» (компанія «SpaseX» Ілона Маска), і він успішно від’єднався від розгінного блоку за 1 годину 23 хвилини й 06 секунд. Засобами Національного центру управління та випробувань космічних засобів, розташованого поблизу м. Дунаївці (Хмельниччина), після двох сеансів зв’язку, під час третього витка установлено стійкий зв’язок із космічним апаратом. Усі бортові системи супутника працюють у штатному режимі, сонячні батареї розкриті. Загальна вартість робіт, пов’язаних із запуском, становить 245 млн грн., вартість запуску ракетою-носієм – 2 млн дол. США. Модель штучного супутника не є найновітнішою або наймодернішою, але факт її вдалого виходу на орбіту та своєчасне налагодження зв’язку з пультом управління є дієвим доказом присутності України в колі космічних держав. Вітаю кожного небайдужого до долі Батьківщини.
Нинішній незаздрісний стан справ в Україні змушує акцентувати увагу на виживанні. Поза увагою загалу залишаються справи та події, котрі гідно репрезентують Україну перед рештою світу, додають їй позитивного іміджу й дієво долучають до кола цивілізованих та передових держав світу. Аналізуючи зацікавлення загалу, із сумом доводиться констатувати, що «пересічний українець» жодним чином не акцентував власної уваги на факті дієвої участі національної наукової еліти в справі дослідження Всесвіту. Звістка про заяву очільника Державного космічного агентства України Володимира Тафтая про успішні випробування українського супутника «Січ-2-30» та його готовність до відправки була небагатослівною й не спровокувала жодного коментаря з числа читачів новинарних сайтів. Аналогічно без уваги залишились і коротенькі повідомлення про завершення митних формальностей та відправку супутника до місця запуску. Журюсь такими нерадісними реаліями й водночас радію, оскільки доля дарувала нагоду бути сучасником доленосних подій котрі торують українцям шлях у велике майбутнє.
Наявність супутника на довколаземній орбіті, крім політично-іміджевих позитивів, дарує Україні значні економічні зиски, оскільки він є орієнтованим на допомогу аграріям, картографам, працівникам лісового та водного господарства, а також – на здійснення контролю надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Космічні технології шляхом здійснення високоточної фотозйомки уможливлюють нагляд за водоймами, земельними угіддями та малодоступними ділянками в малолюдних місцинах (як тут не згадати незаконні вирубки лісових масивів та варварські методи незаконного видобутку бурштину). Крім того, наш супутник буде інтегрований у програму Європейського Союзу зі спостереження за Землею «Copernicus». Вартим уваги є той факт, що запуск українського супутника «Січ-2-30» є лише частиною загальнонаціональної космічної програми, її перший крок. Найближчим часом Україна планує розширювати застосування космічних апаратів у царинах безпеки та оборони, що сприятиме Збройним Силам України фіксувати рух ворожих сил у районі бойових дій. До 2025 року Україна планує розгорнути на орбіті ще 6 апаратів високої просторової розрізненості (1 метр) та одного – надвисокої (0,5 метри). Загалом супутників буде 8.
Останній свій супутник «Січ-2» Україна відправила на орбіту в серпні 2011 року за допомогою ракети-носія «Дніпро-1», який в ті часи виготовляли на Південмаші із залученням московитських компаній. Запуск відбувся на базі в Оренбурзькій області. Вже у грудні 2012 року зв'язок з супутником втратили. Пізніше з'ясувалося, що проблема виникла через елемент живлення московитського виробництва, що є доказом ненадійності продукції, котру виготовляють на підприємствах нашого північного і недружнього сусіда. Отже, «Січ-2» пропрацював лише рік з п’яти очікуваних розробниками. Зрозуміло що і кошти (а йдеться про мільйони) за втрачений штучний супутник ніхто Україні не повернув.
Подяка і гараздів всим причетним до створення та виведення поза межі земної атмосфери «Січ-2-30». З великою вам подякою та найкращими побажаннями.
Олесь Вахній, уродженець Черкас, журналіст
Коментарі
Поплачеш
Чим би дитя не бавилось, аби не плакало
В данім випадку - так. Є підстави для втіхи
Стрічка RSS коментарів цього запису