Пригадую в 2014 році після анексії Криму, коли почались сутички на сході країни. Ми поїхали з хлопцями на схід як волонтери, повезли гуманітарну допомогу. На той час Черкащина добре мобілізувалася. Та й подивитися хотіли, чи дійсно правда те, про що пишуть. Хотів на сласні очі переконатись, що там коїлося. Тобто починав я як волонтер, та й інші добровольці починали так. Вже за третьою поїздкою я з розумів, що не волонтер, а доброволець. Були волонтерські справи, але чаша терезів згодом перехилилася. Наш батальйон «Айдар» був одним з перших таких добробатів.
Багато людей йшли тоді за покликом душі і серця захищати країну, не маючи військових звитяг, звань, досвіду. Хто був військовим, той приєднувався до своїх військових частин. Ми ж були більше ідейними, ніж дійсно військовими. Почались в нас тоді формувати підрозділи афганців, був черкаський підрозділ ,який згодом розрісся до 60 осіб, до цілої роти…
Я особисто військового досвіду не мав. Мене батько привчав читати природу, я мав ці навики з дитинства. Зараз практично всі, хто хоче захищати країну, влилися в склад ЗСУ, ці люди прийняли офіційний статус військовослужбовців.
Зараз залишаються, наприклад, добровольці в медичній сфері. Є медична добровольча сотня. Вони, наприклад, їздять, лікують зуби воїнам. Але звісно, те, що тепер всі влилися в склад ЗСУ, бо є комунікація, взаємодія між підрозділами.
Вважаю, що добровольцям, звісно, треба надавати ті ж пільги, що й бійцям регулярної армії. Бо у 2014 році країна виїхала на плечах добровольців. Армія ніби була, але фактично її не було. Добровольці кинулися захищати країну і де змогли, зупиняли агресію з боку Росії. Потім наша армія почала розхитуватись і в 2015 році вже почала замінювати добровольців регулярними формуваннями. Зараз добровольцям нічого не заважає доєднуватись до збройних сил, не треба цього соромитись. Доброволець не воює краще чи гірше. Не про це мова, а про комунікацію. Зараз наша армія воює краще і все має бути справді організовано і війська мають бути об’єднані.
Щодо прогнозів. Невдячна це справа. Звісно, моя особиста думка, якщо можна домовлятися, щоб далі не проливалася кров, то треба домовлятися, хоча бачимо, що ще недостатньо політичної волі.
Богдан Гаркуша-«Дарій», волонтер, доброволець, «айдарівець»
коментар для "Прочерку"
Нагадаємо, в Україні сьогодні, 14 березня, відзначають день добровольця.
Його встановлено рішенням Верховної Ради від 17 січня 2017 року з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
Ця дата вибрана не випадково: саме 14 березня 2014 року просто з Майдану перші добровольці вирушили на тренувальну базу у Нових Петрівцях, що під Києвом. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити - саме добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати їм професійну заміну.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису