Робота з сім’ями, що потрапили в складні життєві обставини, навіяла мене на думку про Синдром відкладеного життя.
Кожен день чую від батьків дітей: зроблю через тиждень… місяць… з понеділка…
Цікаво, тільки з якого?
Синдром відкладеного життя або називають ще невроз відкладеного життя — це звичка жити “потім”.
Це спосіб мислення, у якому людина намагається заздалегідь підготуватися до життя.
Людина думає, що колись у її житті настане ідеальний момент, щоб почати жити так, як вона цього хоче. Варто лише потерпіти та дочекатися.
Але це «життя» ніяк не настає. Людина будує плани, але вони ніколи не втілюються в життя, і через це вона починає відчувати власну нереалізованість.
Девізом таких людей стає фраза: "Почну з понеділка".
Проте настає понеділок і нічого не змінюється, нове життя відкладається ще на тиждень — і так по колу. Це призводить до відчуття глухого кута.
Потрібно поступово виробити звичку жити тут і зараз, і перемогти Синдром відкладеного життя тим, що перестати просто пливти за течією в очікуванні особливого випадку, а почати жити сьогодні комфортним життям!
Навчитися радіти дрібницям і помічати те хороше, що є довкола!
Лариса Кошова, заступник начальника служби у справах дітей Черкаської міськради
*допис з "Фейсбуку"
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису