На Черкащині після місцевих виборів в окремих громадах виникали ситуації, пов’язані з невдоволенням мешканців новопризначеними старостами. Про перші такі прецеденти журналісти з експертами говорили в програмі «Сьогодні. Головне» на Суспільному телебаченні.
Проте, такі ситуації не обмежуються однією-двома громадами. От, наприклад, вже цього року виник конфлікт на Канівщині. Більше того, такі випадки поширені по всій Україні.
Проте, це досить прогнозовано. На зорі реформи з децентралізації влади староста мав обиратися і в деяких громадах таки обирався мешканцями старостинського округу. Минулого року після внесення змін у ряд законів, особа того, хто займе посаду старости, перестала залежати від виборців. Відповідно до статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» в редакції від 16 липня 2020 року, староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
По суті, зважаючи на таку передбачену законом можливість, голови громад на свій розсуд визначилися з кандидатами на ці посади, без попередніх обговорень з тими, чиї інтереси староста мав би представляти. А новообрані депутати цю ініціативу підтримали.
У грудні 2020 року парламентарі відреагували на масові випадки подібних конфліктів. Було зареєстровано законопроект 4535, яким пропонується внести ряд змін до деяких законів України щодо інституту старост.
По-перше, законопроектом інститут старости виключений з системи місцевого самоврядування. По-друге, законопроект передбачає обов’язкове громадське обговорення усіх кандидатур на посаду старости з мешканцями старостинського округу. Таке обговорення може відбуватися у формі громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю. Лише після обговорення голова громади повинен буде запропонувати депутатам підтримати ту чи іншу кандидатуру на посаду старости.
По-третє, визначене поняття старостинського округу із застосуванням відповідної термінології. Мета утворення таких округів - надання відповідних послуг жителям такого округу та забезпечення представництва їх інтересів старостою. При цьому кількісно старостинський округ тепер має налічувати не менше 1500 жителів.
По-четверте, законопроектом до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень старости відповідно до чинного законодавства.
По-п’яте, відповідно до законопроекту, староста не буде членом виконкому, але братиме участь у його засіданнях. По суті староста стане працівником відповідної ради на постійній основі. Фактично в такий спосіб вирішується питання, коли виконком кількісно перевищував склад ради через велику кількість старостинських округів у громаді, оскільки раніше в законодавстві не було визначено, скільки населених пунктів має входити до складу старостинського округу.
Прийняття цього законопроекту дійсно врегульовує відкриті питання діяльності старост. Але, як часто буває, воно дещо запізніле. У більшості громад старости вже є, так само як і конфлікти навколо них. Проте, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Тож подивимося, чи отримає ця ініціатива під реєстраційним номером 4535 підтримку більшості народних депутатів України у сесійній залі парламенту.
Олександра Дем’яненко
політолог, кандидат політичних наук
реклама
