Сущенко: Назріває катастрофа системи охорони здоров'я!

Минулого тижня на одній з нарад у голови Черкаської обласної ради щодо підготовки до чергової сесії 10 вересня ц.р. порушувалося питання життєдіяльності медзакладів області. Більшість присутніх шокувала інформація про скорочення фінансування НСЗУ за окремими програмами медзакладів.

Вказівками Центр у ручному режимі має намір скоротити бюджети у значних обсягах. Головлікарі стоять перед вибором – заощадити на медзасобах, харчуванні хворих або скороченні зарплат лікарям і медперсоналу. Як гадаєте, що у першу чергу скоротять? Звісно, зарплати!

Щоб робити конкретні висновки про причини і наслідки, варто ознайомитися з даними профільної служби.

Офіційна статистика засвідчує різке падіння загальної кількості госпіталізацій з початку пандемії. Це підтверджують дані Держстату МОЗ України (http://medstat.gov.ua/ukr/statdanMMXIX.html)

Падіння відбулося за багатьма показниками: скоротилася кількість медпрацівників, звернень до лікарів, виїздів «швидкої». Це ознаки катастрофічної ситуації в системі охорони здоров'я України.

Торік лікувальних установ в Україні в порівнянні з 2019 роком стало менше на 34 або майже на 3%. Кількість ліжок впала на майже 6%. Лікарів у медзакладах стало менше майже на 4%, середнього медперсоналу – на 8,3%. Водночас, кількість хворих у медзакладах торік була набагато меншою, ніж у 2019-му. Різниця становить 2,3 мільйона або на 31,5% менше.

Аналіз свідчить, що до 30% населення не має доступу до сімейного лікаря. Це означає, що потрапити на другий рівень надання допомоги без декларації громадяни можуть за особистим зверненням, за гроші. Пріоритетом медреформи є загострення стану здоров'я, а профілактика і попередження захворювань є другорядною або не розглядаються взагалі. Пацієнт потрапив у ситуацію, коли отримати меддопомогу неможливо, якщо у нього немає невідкладного стану. У 2020 році майже на ТРЕТИНУ скоротилася кількість відвідувань лікаря, з яких на 34% скоротилися відвідування хворих вдома.

А отже, багато хто не отримав своєчасну допомогу і лікування, їх здоров'я погіршилося, з'явилися ускладнення. Збільшилася летальність, а не тривалість здорового життя. Відмова від планової допомоги зменшує шанси пацієнта на одужання і збільшує шанси на погіршення його здоров'я, інвалідність, смерть.

Згідно з даними Держстату, населення України за підсумками 2020 року зменшилася на 314 тисяч осіб. Торік померло на 6,1% більше людей, ніж роком раніше. Основною причиною смертей були серцево-судинні захворювання (66,1%), на другому місці – онкологія (10,7%), на третьому місці – COVID-19 (6,9%)

Показники життя падають, а бюджети НСЗУ зростають. Так, на стаціонарне лікування COVID-19 було виділено 128 660 ліжок, що становить майже половину (43,5%) від загальної кількості. На кінець 2020 року в Україні 254 297 осіб були госпіталізовані з коронавірусом. НСЗУ виплатило всім ковідним медзакладам більше 19 мільярдів гривень, додатково до бюджету НСЗУ, який в 2020 році склав 74,4 мільярда гривень.

При цьому медпрацівникам місяцями не платять зарплату, а галузь охорони здоров'я, як і раніше, фінансується на рівні 2,5-3% від ВВП. Законодавчі 5% фінансування мають досягти у 2023 році.

Потрібен негайний аудит медреформи. Грамотних розрахунків собівартості медичних послуг немає, відсутнє фінансове планування. У вартість медпослуги не закладаються вартість робочого часу, ресурсів, амортизація та інші важливі складові. До того ж, значна частина коштів на охорону здоров'я перерозподіляється вручну постановами уряду.

Потрібно повертатися до розподілу бюджету галузі як субвенції, як це було до 1 квітня 2020 року.

Роман Сущенко, перший заступник голови Черкаської обласної ради.

* Допис у фейсбуці.