Чуб: Кілька думок про війну!

Антитези до Павлюка

Зараз всі активно постять текст пана Романа Павлюка. Якого фіг найдеш в соцмережах. Попахує "лояльною кремлівською пропагандою". Такий собі інформативний прийом щоб змінити настройки мас. Суть такої пропаганди знизити оберти волонтерського руху. Все зводиться ніби про участь доцільності кожного у війні. Нібито всі ми маємо робити свою роботу щоб обертати економіку. Це правда. Але є декілька "але".

Суть зовсім не в тому щоб розслабитися. Суть в тому що потрібно напрягтися ще більше.

Кожен з нас має за щось жити, і це факт. І як бути з професіями які в наслідок війни зникають з ринку? Той самий популярний ще рік тому блогінг зникає в потоках інформаційної війни. І ті ж самі блогери йдуть у волонтери або в ТРО.

Фотографи, стрімери і відеографи стають цінним джерелом історичної документизації і доведення до " світового товариства" що в нас кровопролитна війна яка являється геноцидом з приставою "денацифікація".

Більшість професій назавжди зникнуть, або з'являться на ринку праці не скоро.

Але ми виграємо війну якраз не через проплачені податки, а через налагоджену логістику, зв'язок і не аби яку ідеологію.

Тому заклик" не волонтерте 24/7" мені здається просто заказним текстом.

Така собі форма гібридної психології в суміші з конспіративізмом. Такі прийоми активно вивчалися на факультетах журналістики МГУ.

Але дай Бог щоб я помилявся.

На війні всі засоби хороші.

Звісно я не закликаю волонтерити" 24/7". Хоч і сам неспав 4 доби від початку війни.

Але волонтерські центри вже стають певними "трудівними комунами" не побоюся цього слова, з жорсткою дисципліною, та порядком. Знизити зараз оберти це означає програти.

Я не закликаю вас кидати роботу. Сплачуйте податки, працюйте, відкривайте бізнес і тримайтеся на плаву. Але кожна ДІЯ у вільний час, в онлайн, чи офлайн, наближає нас до дня коли РФ не буде чим з нами воювати.

Важко завжди на початку, в середині та кінці шляху. Та ми не маємо права розслаблятися.

Ми переможемо тоді коли росія розпадеться на республіки як колись роспалася Іспанська імперія. Адже це ми нащадки русичів і аж ніяк не московія яка нагло оголосила себе історичним правонаступником Київа.

Григорій Чуб, черкаський спортсмен, тренер

*допис в "Фейсбуці"