Я людина, яка живе словом. Відчуває словом, працює словом. Але останній місяць мені дуже важко поєднувати слова, висловлювати свої почуття, біль.
Я розумію, що їх неможливо порівнювати з тим, що переживають мої рідні та друзі в Україні. Ну і ми ж проговорюємо свій досвід не для того, щоб мірятися, правда? Одне з завдань українців, які мешкають за кордоном, - розповісти правду якомога більшій кількості людей.
Поки ми видимі, поки світ зацікавлений розібратися, а що ж насправді відбувається. Коли розповідаєш – війна в Україні перестає бути просто картинкою з телевізора, стає персоналізованою. І людина переповідає далі, таке собі сарафанне радіо. Але часом розумієш, що не можеш передати правильний меседж, бо людина не готова вписати його у своє бачення світу.
Сьогодні ходила в перукарню. Готувалася, що розмова буде непроста. Оці традиційні How are you? зараз дуже непросто витримувати. Що має на увазі людина? Це просто частина вітання, чи вона справді хоче почути про мій щоденний біль? Бо часом відчуття – як колупання в незагоєній рані.
«Я тримаюся, наскільки може триматися людина, у якої рідні й друзі в Україні або біженці…» - «Is your family safe?» - «Зараз – так. Хоча в Україні немає безпечного місця. Але у них не так небезпечно, як в інших містах». – «Oh, good».
Оце «good» вибішує страшенно. Що гуд? Де гуд? Невже ви мене не чуєте? Чи не розумієте, що мені болить не лише за батьків, рідних та друзів, а за кожного українця, хто втратив дім, хто змушений тікати, хто змушений сидіти у підвалі і чекати – завалить чи ні, знайдуть чи ні; чи вдасться вижити?!
Але життя триває, весна кличе людей на вулиці – містечко оживає. А я хочу німувати, але в той же час – кричати: люди, в Україні війна, росіяни вбивають дітей… Навмисне вбивають дітей… Хоча, звісно, про війну і так усі знають. Вивішують жовто-блакитні прапори чи серденька. Юлин (доньки) однокласник сказав їй, що Зеленський – другий президент після Вашингтона (самого Джорджа Вашингтона!), який справді сам воює. Оце так визнання від американського четвертокласника!
Наталія Ясіновська, дитяча письменниця з США, родом з Черкас
*допис у «Фейсбуці»
реклама
