Російська пропаґанда розгортає у світі нову політичну кампанію, закликаючи пожаліти росіян, які, мовляв, страждають від жорстких і ніби незаслужених санкцій. Кремлівські пропаґандисти діють дуже вправно, переконуючи західних політиків, підприємців, суспільство в недоцільності і навіть шкідливості для самого Заходу санкцій проти Росії. Опитування громадської думки демонструють, що прихильників антиросійських карних заходів у Европі стає чимраз менше. Почалися публічні розмови про «втому від санкцій». Йдеться про вдалу психологічну гру кремлівських аґентів впливу та налаштованість багатьох західних провідників суспільної думки на прихильне ставлення до росіян.
Війна Росії проти України продемонструвала протилежне: московське військо показало дикунство та людожерство, несумісні із цивілізованістю. «Бідні солдатики», ніби змушувані до війни режимом Путіна, витворяють злочини, які важко було навіть уявити у ХХІ столітті. Вони роблять те, що самі хочуть зробити і їх ніщо не зупиняє. Навіть напівтемний вояк з глухого російського села, який чинить щось абсолютно дике, а йому вибачають, то дістає «звичку терориста», відчуває жагу нової крови. Його зверхники впевнені, що світ трохи погаласує і затихне як завжди. Зараз лише Збройні сили України карають катів фізично. Росіяни думають: «Влаштував захід якусь незрозумілу економічну блокаду, як після окупації Криму вони щось робили, але ми зможемо підлаштуватись, пережити. Капуста і картопля завжди будуть». А московська пропаґанда їх переконує, що проти них виступає лише декілька країн світу, яких примушують США.
Москалі не усвідомлюють, що карні санкції - не жарти. Наближається реальний голод. Зростає кількість похорон полеглих у загарбницькій війні в Україні. Пропаґандисти шаліють: пожалійте осиротілі сім’ї, у яких «підступні українські нацисти» повбивали борців за визволення «братного народу». І шлють до таких родин не «похоронки», а подяки за героїчну смерть їхніх дітей, батьків і чоловіків.
Наразі тисячі загиблих москалів прямо не впливають на сприйняття населення. Але діє накопичувальний ефект і критична точка настане. Будуть посилені репресії і почнуть заповняти законсервовані сибірські табори. І знову вчорашні пропаґандисти - новітні «опозиціонери» закликатимуть світ пожаліти репресованих москалів, які, мовляв, не знали про злочини самодержавного режиму. А москалі доношуватимуть хутра, пограбовані в Україні.
Сучасні опозиціонери теж радо служать московській пропаґанді. Марина Овсяннікова, яку недавно бачили з плякатом у телепрограмі, тепер розповідає, що санкції треба знімати, бо вони б’ють по невинних людях, бо треба годувати пересічних громадян Росії. Скоро почнуть волати про гуманітарну катастрофу не в Маріюполі чи Харкові, а в Москві, де нещасним росіянам не вистачає їжі та ліків. Це зміщення акцентів і створення фону співчуття. Причини для санкцій немає, а ви «пожалійте нас».
Російський опозиціонер Олексій Навальний боровся не з аґресивною політикою Росії, а з корупцією, виправдовував окупацію Криму і в очах своїх прихильників фактично легалізував окупацію України. Якби в Росії не було б корупції, її армія була б значно сильнішою та боєздатнішою.
Чи пожаліти олігархів, які швидко втекли з Росії в перші дні війни, але теж втратили маєтки і тепер намагаються здобути співчуття тамтешніх багатіїв? Але вони теж злочинці, які в той чи інший спосіб визнавали окупацію Криму і зараз продовжують це робити. Олігархів у Росії не існує. Адже олігарх - це той, хто впливає на політику, а вони на політику вже давно не впливають. Їм Путін говорить, що купити і що профінансувати, і вони це роблять.
Росія - це печерне суспільство. Небезпечно для західних політиків гратися у применшення провини Росії. Вони чомусь переконані, що Росія ніколи не ризикне нападати на східноевропейські країни-члени НАТО. Утім до 2014 року теж ніхто не міг собі уявити, що Росія спершу окупує, а потім й анексує Крим, скерує свої танки на Донбас, зіб’є з «Бука» пасажирський лайнер. Не жаліймо москалів, бо усі вони злочинці.
Лев Хмельковський, американський журналіст родом із Черкащини
*допис з "Фейсбуку"
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису