– Валік, ти просто жени усі дурні думки і все буде добре. Просто думай, що ти везунчик і з тобою нічого не станеться.
Ці слова сказав мені Євген Старинець перед тим, як нас відправили на позиції в Попасній. Там, бляха, до біса страшно. Він бачив цей страх в моїх очах.
Ми прийшли з ним 24 лютого в тероборону. Потрапили в один взвод. І більш ніж два місяці служили разом. Він завжди підгодовував мене яблуками, цукерками, шоколадками. Таке враження, що у нього був якийсь підпільний склад.
І ми разом поїхали на передову. Мене залишили на одній позиції, а Жеку відправили на іншу. І почалось пекло...
Накривали нас усім, чим тільки можна. І тут по рації чую голос Жені:
– У нас двоє трьохсотих! Треба беха! Треба беха на евакуацію!
Це останнє, що я чув від нього... Вже пізніше я дізнався, що Женю накрив снаряд, коли він витягував поранених. Вибухова хвиля – і його не стало.
Женя – справжній герой! Я тебе пам'ятатиму усе своє життя...
Спочивай з миром.
Валентин Чернявський, журналіст із Черкас, захисник України
* Допис у фейсбуці.
P.S. Валентин також повідомив, що наразі з ним усе добре, він «відпочиває» у госпіталі...
реклама
